У низці тимчасово окупованих міст України Росія обладнала підземні військові госпіталі, основне завдання яких — надати екстрену допомогу пораненим солдатам і стабілізувати їхній стан.

Потім “щасливчиків” відправляють на доліковування в тил, а тих, кому не пощастило, оперативно повертають на передову, інформує FREEДОМ.

На окупованих Росією українських територіях працюють щонайменше п’ять підземних госпіталів. Про це стало відомо, коли російські чиновники почали викладати відео про відвідування місць, де, як вони кажуть, військовослужбовців Росії “ставлять на ноги під землею”.

В одному з підземних госпіталів російські окупанти планували створити не більше ніж поліклініку з кабінетами терапевта та лікарів-фахівців — офтальмолога, дерматолога та стоматолога. 

У процесі було вирішено додати екстрену допомогу та організувати хірургічне відділення.

“Тут у нас працюють фахівці з кваліфікацією судинних хірургів, хірургів-травматологів і щелепно-лицьових хірургів — усі необхідні фахівці на даному етапі”, — каже російський окупант.

Госпіталь займає 500 квадратних метрів під землею. Поранених доправляють у так звану “сортувальну” на евакуаційних “буханках” і НИВАх.

“Можу сказати, що об’єкт вийшов цікавий і надійний. Усе закопано під землею: вийшли цілі катакомби загальною площею близько 500 квадратних метрів”, — зазначає директор російського фонду “Ленінградський рубіж” Віталій Будніков.

У приміщенні розміром 150 квадратних метрів стоять ряди кушеток, на які медсестри перекладають закривавлених росіян і проводять первинні огляди.

Склад російського угруповання військ “Днепр” на Херсонському напрямку також обзавівся підземним містом. У ньому є операційна, а загальна протяжність переходів і траншей перевищує чотири кілометри, при глибині закладення комунікацій понад чотири метри.

На околиці Бахмута Донецької області працює ще одна підземна лікарня, розташована на глибині 80 метрів під заводом ігристих вин Artwinery. За деякими даними, фінансування госпіталю здійснює громадський фонд імені “Ахмата Кадирова”. У стаціонарі може розміститися близько 100 пацієнтів.

“В’їжджаєш під арку і їдеш вниз. Там величезна шахта під землею, настільки велика, що я бачив тільки 10% від неї. Один коридор розгалужується на кілька, як лабіринт. Там навіть КАМАЗи спокійно могли б проїхати — настільки високі стелі й широкі коридори”, — каже російський солдат.

Такі шпиталі для російських окупантів виконують функцію пункту першої допомоги. Туди з усіх військ і підрозділів везуть поранених. Після цього їх відправляють до шпиталю в Росії або повертають назад на передову.

Ще одна лікарня прихована на окупованій території Луганської області. Під селищем Красноріченське знаходяться три десятки дерев’яних бліндажів. Цей госпіталь може приймати до 120 військових на день.

Біля міста Сніжне на Донеччині в бліндажах облаштовано госпіталь і їдальню, які називають “мурашником”. Цей пункт допомоги призначений тільки для бійців із відносно легкими пораненнями — тих, кому достатньо знеболення, перев’язки та крапельниці.

Окупанти скаржаться на брак ліків, оскільки Росія більше не може закуповувати важливі препарати через санкції. Також гостро відчувається дефіцит медпрацівників: навіть за підвищену зарплату не кожен російський лікар готовий ризикувати своїм життям. 90% потреб госпіталів окупантів забезпечують волонтери, тоді як уряд і Міністерство оборони Росії продовжують розповідати про свої успіхи у війні на федеральних каналах.