На тлі карантину, соціальні мережі дедалі частіше почали викладати відеосюжети з міст Італії, у яких зняті люди, що співають на своїх балконах разом із сусідами. Незабаром цю ідею підхопили й жителі інших європейських країн. Співати почали іспанці, американці, французи, жителі Іраку, Індії, Німеччини та деяких інших держав. Незабаром було зафіксовано ще одну течію — спільний спів у Інтернеті.

Така поведінка людей, змушених самоізолюватися, пояснюється тим, що люди — соціальні істоти. Більш розвинені мозкові центри, що відповідають за соціальне спілкування, створюють на біологічному рівні необхідність взаємодії один з одним. Ізоляція від суспільства викликає у багатьох стрес як на фізіологічному, так і на психологічному рівні. Для того, щоб подолати ці негативні відчуття, люди прагнуть до спілкування.

Але з’ясувалося, що просте написання СМС, і телефонні розмови не здатні задовольнити голод спілкування. Для резонування “соціального мозку” на емоційному рівні потрібен особливий контакт. Вчені довели, що під час спільного співу, активується вироблення окситоцину. Як відомо, окситоцин ще називають гормоном любові та довіри. Дослідження, проведені щодо вивчення вироблення окситоцину в організмі під час спільного співу, показали значне збільшення рівня цього гормону. Саме з цієї причини багато жителів мегаполісів використовують хоровий спів у якості спілкування один з одним, яке допомагає багатьом з них уникнути розвитку нудьги, депресії та інших психічних розладів.