Дослідження походження метану та азоту в атмосфері супутника Сатурна Титана вказують на можливі процеси у його надрах, що підтримують газову динаміку в екстремальних умовах.

Атмосфера Титана, здебільшого складена з азоту, має унікальні властивості, включаючи наявність метану, який у газоподібному стані утримується навіть при середній температурі поверхні -180°C. Це викликає підозри щодо стабільного джерела цього газу.
“Висока щільність атмосфери Титана, що у чотири рази перевищує земну, і тиск у півтора раза вищий, створюють унікальні умови для досліджень”
, – говорять представники NASA.
Науковці припускають, що метан у газоподібному стані може походити з глибин супутника. Експеримент на основі Мурчисонського метеорита, який є зразком складної органіки й вуглецю, показав, що під тиском у тисячі атмосфер і температурою понад +250°C виділяються метан та молекулярний азот. Цей процес підтверджує, що умови в надрах Титана сприяють формуванню й вивільненню цих газів, забезпечуючи їхній поточний рівень в атмосфері.

Метанові моря і озера супутника, зокрема їхні круті береги, можуть бути результатом вибухових процесів:
“Рідкий азот у корі Титана нагрівався, випаровувався, створюючи внутрішній тиск, що призводив до вибухів і формування кратерів”.
Такі процеси розширюють наше розуміння не лише Титана, а й інших небесних тіл, де екзотичні умови могли сприяти виникненню подібних явищ.
Ці відкриття не лише пояснюють джерело метану в атмосфері, але й роблять Титан важливим об’єктом для майбутніх місій, враховуючи його потенціал як джерела вуглеводнів.