Взимку починається справжня гонка за ідеальною підкормкою. Хтось використовує перевірені методи, а хтось експериментує з народними рецептами. Але є три популярні добрива, які чомусь вважаються корисними для всіх овочів, хоча помідорам вони можуть тільки нашкодити. Чому органіка, зола й амонійний азот можуть стати вашою помилкою? Давайте розбиратися.

Почнемо з органіки — здавалося б, натуральне й корисне, але не для томатів. Свіжий гній, перегній або курячий послід справді роблять ґрунт більш поживним, але разом із цим створюють ідеальні умови для наростання потужного зеленого куща… і відсутності плодів. Надлишок органіки провокує активний ріст листя та стебел, а ось зав’язі формуються слабо. Та й хвороби після такої підкормки не забаряться: помідори, особливо в теплицях, швидко підхоплюють фітофтору й інші грибкові недуги.

Зола — ще один улюблений засіб серед дачників, який часто використовують без розбору. Вона багата на калій і фосфор, але є одна проблема: вона підвищує рівень pH ґрунту, роблячи його лужним. А помідори, на відміну від багатьох інших культур, віддають перевагу нейтральному або слабкокислому середовищу. Якщо регулярно посипати золу під кущі, коріння може перестати нормально засвоювати поживні речовини. Як наслідок — бліде листя, слабкий ріст і мізерний урожай.

Третій “шкідник у підкормці” — азотні добрива в амонійній формі, зокрема знаменитий нашатирний спирт. Деякі городники впевнені, що нашатир допомагає помідорам рости швидше, додає їм сили та навіть відлякує шкідників. Насправді ж амонійний азот для томатів — не найкращий вибір. Він змінює хімічний баланс ґрунту, закислюючи його, що для томатів зовсім не корисно. Крім того, велика кількість азоту знову ж таки веде до того, що рослина “жирує” — нарощує листя, а плоди або не зав’язуються, або залишаються дрібними та кислими.