5 Археологічна знахідка знарядь праці європейського типу Quina віком 55 000 років у Китаї спростовує традиційне уявлення про застійний характер середнього палеоліту в Східній Азії, відкриваючи нові перспективи для розуміння ранніх людських міграцій та інновацій.
Революційна знахідка на місці знахідки Лонгтан на південному заході Китаю виявила наявність технології кам’яних інструментів Quina, яку раніше вважали існуючою лише в Європі, що датується 50 000-60 000 років тому. Це ставить під сумнів давнє переконання, що період середнього палеоліту у Східній Азії був культурно застійним, і відкриває нові питання про людську міграцію та інновації в регіоні.
Несподіване відкриття на південному заході Китаю
Археологи Вашингтонського університету зробили приголомшливе відкриття. На ділянці Лонгтан на південному заході Китаю вони виявили повну технологічну систему Quina. Ця особлива методика виготовлення кам’яних знарядь раніше була відома лише в Європі.
Знахідка датується періодом 50 000-60 000 років тому. Вона стала першим підтвердженням існування технології Quina у Східній Азії. Результати цього важливого дослідження опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences 31 березня.
Бен Марвік, співавтор дослідження і професор археології Університету Вірджинії, підкреслює значущість відкриття: “Це велике потрясіння для того, як ми думаємо про цю частину світу в той період часу”. Знахідка ставить під сумнів загальноприйняту парадигму про ізольований та статичний розвиток людської культури у Східній Азії.
Особливості технології Quina
Технологія Quina має унікальні характеристики. Найбільш відмітною особливістю є скребок – специфічний кам’яний інструмент. Він зазвичай товстий і асиметричний, з широким та гострим робочим краєм.
Археологи знайшли кілька таких скребків та побічні продукти їх виготовлення. На робочих поверхнях знарядь помітні характерні ознаки використання та перезаточування. Мікросліди на кам’яних інструментах свідчать про їх застосування для обробки кісток, рогів або дерева.
Виявлення повноцінної технологічної системи є особливо важливим. Воно вказує не на випадкову схожість окремих артефактів, а на системну подібність усього процесу виготовлення знарядь праці. Цей факт підсилює значущість відкриття для розуміння еволюції людини.
Переосмислення середнього палеоліту
Середній палеоліт, або середній кам’яний вік, тривав приблизно від 300 000 до 40 000 років тому. Цей період вважається вирішальним для еволюції людини. У цей час відбувалося походження та еволюція сучасної людини в Африці.
В Євразії цей період пов’язаний з розвитком кількох архаїчних людських груп. До них належать неандертальці та денисівці. Проте існувала поширена думка, що розвиток людської культури в Китаї протягом більшої частини палеоліту був повільним та одноманітним.
Технологія Quina, виявлена в Китаї, датується тим самим періодом, що й аналогічні європейські знахідки – близько 55 000 років тому. Цей збіг у часі ставить нові запитання про шляхи поширення технологій та можливі контакти між віддаленими групами давніх людей.
Загадка походження технології
Виникає ключове питання: як ця технологія потрапила до Східної Азії? Існує кілька можливих пояснень цього факту. Дослідники розглядають різні гіпотези, які могли б пояснити появу технології Quina в Китаї.
Перша гіпотеза передбачає прямий зв’язок. Згідно з нею, люди поступово мігрували із заходу на схід, приносячи з собою свої технологічні знання. Така міграція могла відбуватися протягом тривалого часу через значні відстані.
Альтернативна гіпотеза припускає незалежний винахід технології. За цим сценарієм, схожі знаряддя могли бути розроблені без прямого контакту між групами. Це явище відоме як конвергентна еволюція технологій.
Марвік зазначає, що для вирішення цього питання необхідні додаткові дослідження:
“Ми можемо спробувати з’ясувати, чи робили вони щось подібне до того, з чого, як видається, розвинулася Quina. Тоді ми можемо сказати, що розвиток виглядає більш локальним – вони експериментували з різними формами в попередніх поколіннях і врешті-решт вдосконалили їх”.
Зміна парадигми в археології Східної Азії
Чому технологія Quina була виявлена в Східній Азії лише зараз? Марвік пропонує кілька пояснень цього факту. Одне з них пов’язане з підвищенням рівня знань китайських археологів про світову археологію.
Сучасні дослідники краще обізнані з археологічними знахідками в інших частинах світу. Вони володіють методиками розпізнавання різних типів артефактів. Крім того, інтенсивність археологічних робіт у Китаї зростає, що збільшує шанси виявлення рідкісних знахідок.
“Думка про те, що в Східній Азії нічого не змінювалося протягом тривалого часу, також міцно тримається в головах людей”, – пояснює Марвік. “Вони не розглядали можливість знайти речі, які б це заперечували. Зараз, можливо, з’явилися вчені, які зацікавлені в тому, щоб поставити під сумнів ці ідеї”.
Перспективи майбутніх досліджень
Відкриття технології Quina у Китаї відкриває захоплюючі перспективи для майбутніх досліджень. Однією з найважливіших цілей є виявлення людських останків у цьому районі. Це могло б допомогти визначити, хто саме створював ці знаряддя праці.
“Це могло б дати відповідь на питання, чи є ці знаряддя праці продуктом сучасної людини, такої як ми з вами”, – зазначає Марвік. В Східній Азії ніколи не знаходили останків неандертальців, але регіон відомий знахідками денисівців – іншого виду давніх людей.
Можливість виявлення людських решток, пов’язаних із технологією Quina, відкриває захоплюючі перспективи. Марвік навіть припускає можливість відкриття “нового предка людини, про якого ми ще не знаємо”.
Ця революційна знахідка не лише змінює наше розуміння минулого Східної Азії, але й спонукає до переосмислення всієї картини глобальних міграцій та культурних контактів у середньому палеоліті. Вона демонструє, що історія людства значно складніша та взаємопов’язаніша, ніж вважалося раніше.
