8 Що саме потрапило в об»єктив українських полярників
Нещодавно українським полярникам біля станції «Академік Вернадський» вдалося зняти цікавий оптичний ефект — два паргелії або несправжніх сонця.
Йдеться про невеликі плями, розташовані обабіч справжнього сонця, на одному рівні з ним.
Два паргелії обабіч справжнього сонця (фото: t.me/vernadsky_antarctica)
На відео, зробленому учасником поточної УАЕ (30-ї Української антарктичної експедиції) Сергієм Якущенком, можна побачити також повне паргелічне коло — лінію, що проходить через сонце, паргелії та усе небо паралельно горизонту.
«Неначе на небі лежить обручка з камінчиками», — уточнюється у публікації НАНЦ.
Зазначається, що перед цим полярники також помітили 22-градусне сонячне гало навколо світила, але воно зникло досить швидко й не встигло потрапити на відео.
Коли в небі можна побачити «кілька сонць» одночасно або інші форми гало
За словами експертів, всі ці ефекти належать до родини гало — оптичного явища в атмосфері, що проявляється як «вторинне світіння».
Воно виникає через заломлення та відбиття променів сонця в крижаних кристалах, які зазвичай:
- або знаходяться у перистих або перисто-шаруватих хмарах;
- або зависають нижче — в морозно-вологому повітрі у вигляді алмазного пилу.
Уточнюється, що залежно від форми кристалів та траекторій променів утворюються різні форми гало.
Найчастіше можна побачити саме кругове гало навколо джерела світла — сонця, місяця чи навіть ліхтарів. Рідше зустрічаються:
«А от повне паргелічне коло є унікальним явищем, адже має дуже складний механізм формування«, — наголосили спеціалісти.
Йдеться про те, що він поєднує відбиття променів від зовнішньої сторони кристала та кілька способів внутрішнього — аж до 5-кратного заломлення світла всередині кристала.
При цьому різні механізми відбиття відповідають за формування різних ділянок паргелічного кола.
«Ще один цікавий факт. Кругові гало і паргелії здебільшого розміщені на відстані 22 градусів від сонця«, — наголосили у НАНЦ.
Громадянам пояснили також, чому так відбувається.
«За стандартних умов кристали мають шестикутну форму. Кожен кристал діє неначе призма: промінь заходить через одну його грань, а виходить через іншу, заломлюючись саме на 22 градуси», — розповіли експерти.
Зазначається, що коли кристали досить товсті й пластинчасті, то перші паргелії можуть створювати наступні — вже на відстані 44 градуси (вони теж дуже рідкісні).
«Отакі незвичні картини на небі «малюють» промені світла та кристали льоду. Звісно, найчастіше різновиди гало спостерігаються в полярних регіонах, але загалом їх можна побачити й в інших широтах», — підсумували у НАНЦ.
Публікація НАНЦ (скриншот: facebook.com/AntarcticCenter)
