Найголовніше про холестерин розповідає кардіологиня клініки «Оксфорд Медікал» Наталія Бахян.

Зло чи користь

Холестерин — це жироподібна речовина, яка необхідна нам для нормального функціонування. Він бере участь у синтезі гормонів, вітаміну D і жовчних кислот, а також є складником клітинної мембрани.

Проте все, що занадто, то не здраво: надмір цієї речовини може не засвоюватися організмом і в зайвій кількості залишатися в крові, що спричиняє появу небезпечних станів чи хвороб.

Якщо говорити простою мовою, то холестерин поділяється на 2 види — поганий і хороший. Поганим є холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ХЛНЗ), який утворює щільні конгломерати в кровотоку, осідає на судинах, формуючи атеросклеротичні бляшки.

Холестерин високої щільності має трохи інший склад і, навпаки, допомагає видалити ХЛНЗ, адже забезпечує еластичність судин і покращує наш кардіологічний профіль.

Чому холестерин низької щільності небезпечний

Передусім ХЛНЗ впливає на стан судин, ущільнюючи й деформуючи їх зсередини, що провокує розвиток атеросклерозу. Судини стають вужчими, кровотік — обмеженим, і відповідно створюються передумови до підвищеного артеріального тиску.

Далі в деяких судинах, уражених бляшками, зовсім порушується кровотік, що може призвести до ішемічної хвороби серця, стенокардії, інфаркту, інсульту або хронічних процесів погіршення кровопостачання.

Якщо ж у людини є супутні проблеми зі здоров’ям на кшталт цукрового діабету чи хвороб крові (коли підвищена густина), ситуація значно погіршується: до органів і систем постачається менше кисню, амінокислот, вітамінів та інших речовин, необхідних для нормального функціонування.

Як перевірити холестерин і наявність бляшок

Ознаки ураження судин і холестеринові бляшки виявляють на доплер-скануванні судин шиї та голови.

Для визначення рівня поганого й хорошого холестерину призначають аналіз крові — ліпідограму. Залежно від лабораторних показників кардіолог вирішує, як діяти — потрібна специфічна терапія чи можна ще поспостерігати або вплинути на ситуацію іншими засобами.

Хочете зрозуміти, чи є у вас фактори ризику та чи варто вже відвідати лікаря? Пройдіть простий тест-опитувальник.

Кому обов’язково моніторити показник холестерину

Тим, хто має:

• генетичну схильність; надмірну вагу й гіпертонію; потерпає від підвищення тиску та помічає ознаки серцево-судинних процесів; веде малорухливий спосіб життя; курить; вживає алкоголь і нераціонально чи нерегулярно харчується — є сенс здавати ліпідограму раз на рік;

• головний біль або періодичне підвищення артеріального тиску, але ви людина молода чи середнього віку, яка не має ознак ССЗ, — спочатку можна пройти доплер-сканування, а потім уже дослідження крові;

• цукровий діабет, ожиріння, метаболічні синдроми різного рівня, дисфункцію нирок чи печінки — додатково до ліпідограми зробіть печінкові проби;

• клімакс. Зниження гормонального фону під час менопаузи часто веде до збільшення маси тіла, артеріального тиску тощо. До того ж такі зміни впливають на склад холестерину, тому ліпідограма буде інформативною для моніторингу жіночого здоров’я.

Якщо ви нічим не хворієте, не скаржитеся на стан здоров’я, у вас нормальний кардіологічний профіль — достатньо перевіряти холестерин раз на рік.

До кого звертатися

Первинно чи з профілактичною метою можна відвідати сімейного лікаря, який за потреби після базового обстеження спрямує до вузького спеціаліста.

Головне — не ігнорувати симптоми. Відчуваєте місяць-два дискомфорт, надмірну втомлюваність чи почало турбувати серце — краще піти до кардіолога.

Наталія Бахян наголошує, що особливо це стосується молодих людей, які займаються чи щойно почали інтенсивно займатися спортом. На думку експертки, перш ніж давати сильне навантаження на серцево-судинну систему, треба спочатку перевірити, чи немає у вас особливостей будови міокарда, стану судин, аналізу крові, зокрема холестерину, які можуть спричинити певні ускладнення. До того ж фанатам фітнес- і тренажерних залів варто мати на увазі таку проблему, як гіпертрофічна кардіоміопатія (спортивне серце), коли відбуваються структурні й функціональні зміни за постійних тренувань понад годину.

Що може запропонувати лікар

Варіанти профілактики залежно від віку та стану організму:

1. Якщо на консультацію прийшла молода людина з підвищеним холестерином, треба дослідити фактори ризику ССЗ. Тож лікар спочатку оглядає пацієнта, досліджує, чи немає у нього проблем з підвищеним тиском, пришвидшеним ритмом серця, ожирінням, аналізом крові, анемією, цукровим діабетом, нирками, бо ці стани можуть уразити серцево-судинну систему. Плюс обов’язково робиться доплер-сканування судин шиї, якщо жодного наведеного фактора й ознак ураження судин не виявлено.

Кардіолог порадить модифікацію способу життя: регулярні фізичні навантаження, контроль харчування і час від часу моніторинг параметрів холестерину. Адже це фізіологічно здорові люди, просто у них є особливості метаболізму, що може призвести до підвищення рівня холестерину. Тож треба працювати саме з метаболізмом: кинути курити, не вживати некорисну їжу тощо.

Що шкідливо: жирні сорти м’яса, велика кількість жирних білків, смаження продуктів на олії, трансжири, маргаринові суміші, фастфуди, перепічка, соуси тощо.

Рекомендовано: проста різноманітна їжа — овочі, риба, зелень, горіхи, менш жирні сорти м’яса, звичайні каші, а не, наприклад, мюслі.

2. Якщо з організмом не все гаразд, навіть якщо людина молода і холестерин виявлений вперше. Розглядаються варіанти зниження холестерину:

• до щоденного раціону додаються омега-3 жирні кислоти — природні речовини, синтезовані з осетрових, часто з риб жирних сортів;

• коригується спосіб життя, вага, якщо потрібно;

• контролюються лабораторні показники через деякий час.

3. Коли вже в молодому віці є формування бляшок, холестерин високий або є спадкові фактори і зміна способу життя не допомагає (контрольний період — від 3 місяців), розглядається доцільність приймання препаратів для зниження холестерину — статинів.

4. Підвищений холестерин у літньої людини свідчить про додаткові хронічні хвороби. Тоді вживаються заходи для зниження цукру, артеріального тиску, стабілізації інших параметрів — печінки, нирок, щоб усунути загострення стану. В цьому разі терапія проводиться разом зі спеціалістами відповідного профілю. Крім того, у старшому віці спостерігаються атеросклеротичні зміни, тому доцільно призначення статинів. Дозування підбирається індивідуально.

Різновиди статинів

Наразі в Україні зареєстровані 4–5 молекул статинів — препаратів для зниження холестерину низької щільності і тригліцеридів. Вони відрізняються за хімічною структурою, властивостями та виразністю гіполіпідемічної дії.

Найлегші форми ліків застосовуються як профілактика для молодих пацієнтів. Наприклад, у симвастатину невелика біодоступність та активність, його застосовують за незначного підвищення холестерину.

Більш активний препарат, зокрема аторвастатин, доволі швидко знижує рівень холестерину. На що треба зважати: він виводиться печінкою.

Найчастіше лікарі призначають розувастатин, який має найактивнішу молекулу, яка швидше за інші аналоги стабілізує холестерин низької щільності і тригліцериди та частково виводиться печінкою і нирками.

Не треба боятися приймати статини через імовірний негативний вплив, інакше можна померти від інфаркту, зате зі здоровою печінкою. Просто стежте за станом здоров’я за допомогою аналізів. Через 3 місяці перевірте рівень ліпідів (загальний холестерин, ЛПНГ, ЛПВЩ), ферменти АЛТ й АСТ, щоб переконатися, що печінка справляється з навантаженням, креатинфосфокіназу, якщо з’являється біль у м’язах. Лікар завжди зможе відрегулювати дозування або запропонувати інший препарат, підкреслює лікарка.

Правила приймання статинів

1. Дотримуйтеся дози, призначеної лікарем. Не збільшуйте і не зменшуйте дозування самостійно — це може вплинути на рівень холестерину та спричинити побічні ефекти. Якщо вас щось бентежить, краще поговоріть з кардіологом.

2. Пийте статини щодня, як прописав фахівець. Перерва може знизити ефективність препарату.

3. Час має значення. Одні статини, зокрема симвастатин, краще приймати ввечері, бо вночі печінка активно виробляє холестерин. Інші — аторвастатин чи розувастатин — можна пити будь-коли.

4. Уникайте ворогів статинів. Так, грейпфрут і сік з нього можуть посилити побічні ефекти. Алкоголь збільшує навантаження на печінку, а вона й так працює на максимумі, допомагаючи вашому серцю.

5. Моніторте стан організму аналізами крові.

Порада від експертки

Піклуйтеся про своє здоров’я з молодого віку. Навіть якщо вас нічого не турбує, хоча б для профілактики раз на рік відвідуйте лікаря, а в разі скарг не ігноруйте симптоми — ними організм прагне донести важливу для вас інформацію.

Так сталося, що маєте підвищений холестерин та ймовірність розвитку ССЗ? На щастя, сучасна медицина пропонує способи запобігання захворюваності, тому краще профілактувати стан зараз, ніж потім тривалий час лікуватися і потерпати від набутих проблем.

І важливе зауваження: якщо людина молода і не має зайвої ваги, це не свідчить, що її холестерин у нормі. Тож будьте пильними.