Як розпізнати менорагію

Менорагія — це не просто “трохи рясніші” менструації.

Це стан, за якого:

• потрібно змінювати прокладку або тампон частіше, ніж раз на 2 години
• доводиться вставати вночі, щоб змінити гігієнічний засіб
• необхідно використовувати два засоби гігієни одночасно
• менструації тривають більше 8 днів
• виділяються згустки крові понад 2 см
• є сильний біль і спазми
• виникають втома, слабкість або задишка внаслідок значної крововтрати

Особливо важливо звернутися до лікаря, якщо рясні кровотечі з’явилися раптово і раніше таких скарг не було.

Чому виникає менорагія

Причини менорагії:

• гормональні зміни на тлі вікових перебудов в організмі — у молодих дівчат у період становлення циклу і в жінок у передменопаузальному періоді
• ановуляторний цикл, за якого жовтого тіла немає, а рівень прогестерону мінімальний — у такому циклі зачаття неможливе
• патологічні зміни в матці і яєчниках — поліпи, міоми, аденоміоз, ендометріоз, синдром полікістозних яєчників
• запальні захворювання органів малого таза
• онкологічні захворювання — рак матки, шийки матки або яєчників
• прийом антикоагулянтів — ці препарати розріджують кров
• захворювання крові (коагулопатії)
• тривалі фізичні навантаження
• стреси
• ожиріння

Ускладнення менорагії

Якщо менорагію не лікувати, вона може призвести до:

• анемії
• слабкості
• задишки
• погіршення якості життя
• ускладнень під час вагітності

Як діагностують менорагію?

Лікар починає діагностику з ретельного збору анамнезу щодо тривалості та інтенсивності менструальних кровотеч, починаючи з найпершого циклу. Він може попросити протягом кількох циклів вести менструальний щоденник.

Також необхідні:

• загальне гінекологічне обстеження
• УЗД органів малого таза
• загальний аналіз крові, аналіз крові на рівень феритину і тиреотропного гормону та коагулограма
• ПАП-тест
• ПЛР-діагностика для виявлення захворювань, що передаються статевим шляхом, — за індивідуальними показаннями
• гістероскопія для огляду порожнини матки
• біопсія, якщо є підозра на злоякісні процеси

Лікування менорагії

Можливе і медикаментозне, і хірургічне лікування.

Лікарі призначають:

• гормономісткі препарати (КОК, левонормістка внутрішньоматкова система, гестагени, агоністи ГнРГ)
• нестероїдні протизапальні препарати, які зменшують інтенсивність кровотечі й усувають біль
• кровоспинні препарати

“Зазвичай жінки звертаються по допомогу лише тоді, коли крововтрата набирає критичних обертів або значно впливає на їхнє життя: зʼявляється сильна слабкість, шкіра стає млявою і блідою, випадає волосся. У більшості таких випадків уже йдеться про втрату сироваткового заліза і, як наслідок, — розвиток залізодефіцитної анемії. Рясні менструації не потрібно терпіти!” — наголошує Олена Яценко.

Лікарка зазначає, що першим етапом зазвичай є медикаментозна терапія. Сучасна гінекологія має широкий арсенал засобів, завдяки яким можна зменшити кровотечу, поліпшити самопочуття та, за потреби, забезпечити контрацепцію.

Але вибір методу лікування залежить від причини та від діалогу між пацієнткою і лікарем.

“Я обовʼязково запитую, чого бажає жінка. Чи має вона негайні репродуктивні плани, чи прийнятні для неї засоби, які я пропоную? Мають бути враховані всі деталі: чи є можливість приймати препарат щодня, чи має жінка серцево-судинні ризики, чи є доступ до препаратів та допомоги в умовах воєнних дій або перебування за кордоном”, — розповідає гінеколог.

Втім, не завжди можна обійтися без хірургічного втручання.

• Якщо в жінки виявлено поліпи чи міому матки, їй виконують поліпектомію або міомектомію для їх видалення.
• Іншим хірургічним втручанням є абляція (резекція) ендометрія, за якої для контролю менструальної кровотечі частково або повністю видаляють слизову оболонку матки. Щоправда, у деяких пацієнток після цього менструації взагалі припиняються і можуть виникнути труднощі з настанням вагітності в майбутньому. Тому абляцію призначають здебільшого жінкам, які вже реалізували репродуктивні плани.
• Якщо ж у жінки діагностовано злоякісні новоутворення, виконують гістеректомію, під час якої видаляють матку.

“Саме тому так важливо не займатися самолікуванням і не чекати, поки симптоми стануть нестерпними. Причину рясних менструацій має встановити лікар і підібрати індивідуальне лікування”, — підкреслює експерт.