Перед пластикою живота пацієнтів хвилює кілька речей: чи болюча це процедура, який рубець залишиться після операції та коли можна повернутися до звичного життя. Відповіді на ці та інші актуальні запитання знає пластичний хірург, засновник COSMETIC SURGERY CLINIC Олександр Бебих.

Абдомінопластика або пластика живота — це хірургічна операція з видалення зайвої шкіри та жиру, а також підтяжки м’язів, щоб зробити живіт естетично красивим.

Чи можна зробити живіт підтягнутим без абдомінопластики

За словами лікаря, це дуже часте запитання. Деякі пацієнти бояться цієї процедури, бо вважають, що під час абдомінопластики хірург буде здійснювати маніпуляції у черевній порожнині, де знаходяться внутрішні органи. Це не так. Абдомінопластика — поясна операція, під час якої робиться розріз на передній стінці живота і глибше м’язів не втручаються. Працюють лише зі шкірою та підшкірними жировими структурами.

Чи можна взагалі обійтись без абдомінопластики, щоб повернути животу пружність? Пластичний хірург відповів, що в деяких випадках так. Наприклад, коли шкіра досить еластична і немає діастазу м’язів (розходження прямих м’язів живота, які формують прес). Тоді можна спробувати спорт, здорове харчування, ліпосакцію або такі неінвазивні методи як RF-ліфтинг чи ультразвук. Але якщо обвисання шкіри на животі досить значне — жодні вправи чи ліпосакція не допоможуть. Єдиний варіант — абдомінопластика. За словами лікаря, інколи на консультацію приходять пацієнти, які налаштовані виключно на ліпосакцію. Тоді доводиться їм пояснювати, що ця процедура лише прибирає жир. Щоб відновити м’язи і видалити обвислу шкіру потрібна пластика.

Які ризики існують під час проведення операції

Якщо говорити мовою цифр, за статистикою CosmetAssure — міжнародної програми страхування ускладнень після естетичних операцій — загальний рівень ризиків під час абдомінопластики становить 2,1%. Як бачимо, відсоток дуже маленький. Найчастіше у пацієнтів виникають гематоми, інфекції та сероми (скупчення рідини під шкірою). Ймовірність ускладнень підвищують різні фактори. Наприклад, вік пацієнта: після 55 років ризик значно зростає. Мінусом є й надмірна вага. Тож лікар радить обирати лише кваліфікованого хірурга, який має досвід проведення подібних операцій. Лише спеціаліст оцінить всі фактори ризику вже під час консультації і правильно підготує вас до операції, щоб зменшити небезпеку до мінімуму.

Які види абдомінопластики бувають

Є кілька видів абдомінопластики: повна, мінімальна, а також вертикальна або Т-подібна. Повна абдомінопластика — класичний варіант, коли хірург видаляє надлишок шкіри й зайвий жир, підшиває м’язи та переносить пупок в анатомічно правильне місце. Операція підходить пацієнтам після великого схуднення чи вагітності, коли живіт втратив привабливу форму. Мініабдомінопластика виконується в нижній частині живота, коли зайвої шкіри та жиру не так багато. Пупок залишається на місці. Та й рубець від операції значно коротший. Мініабдомінопластика — ідеальний варіант для жінок, які страждають від того, що у них є нависання шкіри над рубцем від кесаревого розтину. Вертикальна або Т-подібна абдомінопластика допоможе, коли у пацієнта є надлишок шкіри по центру живота. Хірург робить два розрізи: горизонтальний, як при звичайній абдомінопластиці, і вертикальний — від пупка вгору. Таким чином можна прибрати більше тканин і зробити живіт максимально підтягнутим. Взагалі ж вид операції підбирається під пацієнта, а не навпаки. Пацієнтів найбільше хвилює, чи будуть вони відчувати біль під час операції. Лікар заспокоює: процедура проводиться під загальним наркозом, тому біль не відчувається. А от після операції можливий дискомфорт. Але це не гострий біль, а скоріше неприємні відчуття. В цей період призначаються знеболювальні.

Як уникнути ускладнень після операції

Як і при будь-якій іншій пластичній операції, результат залежить не тільки від майстерності хірурга, а й від того, чи відповідально пацієнт ставиться до процесу відновлення. Більшість ускладнень виникають тому, що люди лінуються приймати ліки, або хочуть швидше повернутись до звичного способу життя. Наприклад, Олександр Бебих просить пацієнтів відмовитись від сигарет за два тижні до операції, оскільки паління погіршує кровопостачання судин. Якщо пацієнт палить і не готовий забути про цю звичку на певний час — краще відкласти операцію. Після операції заборонено палити ще місяць, адже воно гальмує процес загоєння. Але важливість цієї рекомендації розуміють не всі, тому шви довго загоюються. Крім того, у пацієнтів є нестримне бажання якомога швидше позбутися компресійної білизни. Її потрібно носити цілодобово перші два тижні після операції, щоб стабілізувати тканини, зменшити набряки та підтримати шви. Якщо цього не робити — може виникнути деформація, яка потребує повторного хірургічного втручання. За словами пластичного хірурга, більшість пацієнтів, на щастя, відповідальні і дотримуються порад. Щодо рубця, який залишається після операції — ця тема особливо хвилює жінок — він тонкий і розташований так, щоб його можна було легко приховати білизною. Звісно при Т-подібній абдомінопластиці залишається ще й вертикальний рубець, але правильний догляд за шкірою дозволяють зробити його майже непомітним.

Коли знову можна займатись спортом

Перший місяць після абдомінопластики все, що можна робити пацієнту — це ходити, сидіти та лежати. Жодних нахилів чи присідань. Не можна брати до рук речі вагою понад 5 кг. Цей обмежувальний режим дає ранам загоїтись. Збільшити фізичні навантаження можна починаючи з другого місяця реабілітації. Це можуть бути вправи з кардіо. Можна ходити по біговій доріжці або гуляти на природі. Можна плавати в басейні, але у режимі релаксу. Практично всі обмеження щодо спорту знімаються на третьому місяці реабілітації. Тоді можна робити все, крім вправ для преса: м’язам живота потрібно відпочити ще місяць. Іноді пацієнти скаржаться, що за чотири місяці відновлення їхній живіт знову став провисати, як до операції. Це нормально. Дійсно, за 4 місяці реабілітації м’язи живота дещо розслабляються. І тепер їм потрібно повернути тонус. У такому випадку лікар радить використовувати спеціальний пояс, який тонізує м’язи за допомогою електростимуляції. А потім повернутись до звичних вправ для пресу.