Що таке синдром візуального снігу, чому виникає та як лікується, розповів офтальмолог вищої категорії, офтальмохірург, кандидат медичних наук, медичний директор клініки VISIOBUD Володимир Мельник.

Синдром візуального снігу — це хронічний розлад, за якого у полі зору виникають численні зернисті крапки, подібні до густого снігу. Вони не зникають у темряві, після сну, відпочинку, зорової гімнастики. Картинка залишається зернистою постійно. Цим «сніг» відрізняється від «мушок», які виникають на тлі ущільнення або помутніння скловидного тіла, та фотопсій (зиґзаґи, світлові плями) при мігрені.

Синдром візуального снігу обов’язково супроводжується додатковими симптомами, як то:

• світлобоязнь, тобто підвищена чутливість до світла;

• миготіння, коли крапки «стрибають» або плавають, інколи виникають спалахи, світлові ореоли навколо предметів або об’єктів;

• залишкові зображення — об’єкт зникає із поля зору після переведення погляду, але повторювані контури, рухомі елементи, сліди «зациклюються» у свідомості;

• погіршення сутінкового зору;

• погіршення концентрації і сну (нерідко — безсоння), оскільки «сніг» заважає зосередитися і розслабитися;

• головний біль, дзвін у вухах, дратівливість, запаморочення;

• деперсоналізацією — стан відчуження, коли людина ніби збоку спостерігає за своїми діями, емоціями, почуттями.

Уперше синдром візуального снігу описали 1995 року, тобто порівняно нещодавно. Причини його виникнення, на жаль, не встановлені. Розлад пов’язують із кількома станами — надмірною активністю зорової кори, порушенням взаємозв’язку між зонами, що відповідають за обробку зорової інформації, змінами у нейромедіаторах і хімічному середовищі мозку.

У деяких пацієнтів синдром супроводжується мігренню з аурою або без неї, підвищеною тривожністю. Мігрень з аурою — це стан, за якого під час головного болю або за 10-40 хвилин до його початку з’являються мерехтливі вогні, «мушки», зигзагоподібні лінії. Образи виникають в центрі ока, поступово наростають, поширюються і зникають після завершення нападу мігрені. Якщо аура ретинальна, людина тимчасово сліпне на одне око або має сліпу зону в полі зору.

Як лікують синдром візуального снігу?

Насамперед перевіряють очі, щоб виключити офтальмологічні патології, наприклад, паличко-колбочкову дистрофію чи синдром підвищеного внутрішньочерепного тиску.

Проводять низку обстежень, які допомагають оцінити гостроту зору, стан очного дна, сітківки та пігментного епітелію, диска зорового нерва, функції «колбочок» і «паличок». Також виконують МРТ головного мозку, аналізують провідність зорового шляху до кори мозку тощо.

Офіційного протоколу лікування синдрому не існує. Тому лікарі, зазвичай офтальмолог і невролог, складають індивідуальний план лікування, мета якого — знизити інтенсивність «снігу», головного болю, тривожності та інших дискомфортних симптомів.

За появи навіть однієї ознаки синдрому без зволікань звертайтеся до офтальмолога, навіть якщо ви вже цього року проходили профілактичний чекап.

Бережіть себе та свій зір!