Чому виникає халязіон, як розвивається та лікується, розповів офтальмолог вищої категорії, офтальмохірург, кандидат медичних наук, медичний директор клініки VISIOBUD Володимир Мельник.

На краях повік є мейбомієві залози, які виробляють жироподібний секрет — мейбум. Він формує зовнішній ліпідний шар слізної плівки. Завдяки цьому сльози не випаровуються і не витікають, а затримуються між оком і повікою.

Через халязіон мейбомієва залоза закупорюється, згодом у місці закупорення утворюється невеликий щільний вузлик, який впродовж 2-8 тижнів збільшується до розмірів горошини або квасолини.

Найчастіше халязіон виникає в одному місці — на верхній або нижній повіці. Рідше — в кількох місцях, на верхній та нижній повіках ока або на обох очах одночасно.

Якщо запалення розвивається повільно, є незначний дискомфорт: відчуття стороннього тіла або піску, незначний набряк повіки, швидка перевтома ока, світлобоязнь. Якщо розвиток захворювання стрімкий і ускладнений вторинною інфекцією, шкіра червоніє, повіка сильно набрякає, через що боляче кліпати і рухати оком.

Серед причин, які провокують виникнення халязіону, виділяють:

• синдром сухого ока, за якого сльоза випаровується надто швидко;

• блефарит — хронічне запалення країв повік:

• низький рівень вітаміну А;

• розацеа — хронічне захворювання шкіри, яке може уражати обличчя та повіки.

У разі очної форми розацеа — офтальморозацеа — можливе запалення країв повік і закупорення мейбомієвих залоз;

• себорейний дерматит, який спричиняє запалення країв повік і може порушувати відтік секрету з мейбомієвих залоз;

• демодекоз — зараження кліщем Demodex;

• цукровий діабет;

• куріння;

• гормональні коливання;

• приймання деяких ліків, зокрема для лікування складних форм акне або множинної мієломи (захворювання кровотворної системи).

Особливість халязіону в тому, що він формується у товщі повіки, тому його не можна масажувати або вигрівати без попередньої консультації лікаря. У разі спонтанного розкриття, вміст новоутворення — жировий або гнійний, якщо приєдналася вторинна інфекція, — потрапить у тканину повіки і спричинить ускладнення. Зокрема, це може бути запалення навколишніх тканин та очниці.

Неінфекційний халязіон здатен деформувати рогівку, що призводить до індукованого астигматизму через механічний тиск. Предмети і об’єкти виглядають розмитими, лінії «пливуть» або подвоюються, на одному оці погіршується фокус. Після лікування халязіону зір поступово відновлюється — усе залежить від того, як довго на рогівку здійснювався тиск і ступеня індукованого астигматизму.

Як його лікують?

Консервативне лікування передбачає очищення повік, масаж, теплі компреси, які розм’якшують новоутворення, використання мазей з місцевими антибіотиками або кортикостероїдами, застосування зволожувальних крапель, відомих як штучні сльози. Інвазивне — ін’єкційне введення стероїдів, щоб халязіон зменшився в розмірах; лазерне видалення, під час якого вміст вузла випаровують лазерним променем. Також виконують кюретаж — хірургічне висічення вмісту халязіону ложкоподібним інструментом.

Вибір методу лікування залежить від розміру новоутворення чи новоутворень, стадії і виду халязіону (стрімкий, хронічний, ускладнений вторинною інфекцією), наявності супутніх захворювань. Наприклад, за інфікованого халязіону ін’єкції стероїдів протипоказані.

Інколи халязіон розсмоктується самостійно, оскільки мейбомієва залоза розблоковується. Але її робота водночас не завжди повністю відновлюється — залоза може залишатися частково закупореною або продукувати секрет неправильної консистенції, що підвищує ризик повторного утворення халязіону.

Дуже часто пацієнти сплутують халязіон із ячменем або блефаритом, тому я раджу проконсультуватися з офтальмологом і впевнитися, з чим ви маєте справу, а вже потім починати коректне лікування.

Бережіть себе та свій зір!