За її словами, обороноздатність України на сьогодні залежить насамперед від податкових надходжень від українського бізнесу, оскільки пріоритетом державного бюджету з початку повномасштабного вторгнення є забезпечення потреб української армії.

Таким чином, щоб збільшувати податкові надходження на рівні держави, слід забезпечувати таке функціонування бізнес-середовища, що займатися бізнесом в Україні було не лише можливо, а й вигідно.

Прозорі правила та цифрова дерегуляція

«Ні для кого не секрет, що держава вже кілька років поспіль всі можливі кошти вкладає в оборону, оскільки міжнародні партнери не фінансують видатки, повʼязані з нею. Всі потреби української армії сьогодні закриваються за рахунок бюджетних коштів, які формуються з податкових надходжень від бізнесу. Тому задля сприяння його роботи державі потрібно працювати одразу в кількох векторах», — пояснила Шуляк.

Йдеться насамперед про прозорі правила роботи, доступ до фінансових інструментів і ринків та людський капітал. І ці вектори, зауважила нардепка, між собою тісно повʼязані. В першу чергу, важливе створення зрозумілого регулярного середовища, в якому існують єдині правила для всіх.

Однак для того, щоб воно працювало, потрібно максимально підтримувати цифровізацію — чим менше чиновників буде задіяно, тим більш прозорим буде це середовище.

«Підприємці хочуть працювати в середовищі, де не треба шукати обхідні маршрути. Хочуть знати, що «правила для всіх» і «правила для своїх» — це не різні книги. Конкретика проста: прозорі регуляції; мінімум чиновницьких бар’єрів завдяки подальшому розгортанню цифрової інфраструктури. Вже є показові приклади, які демонструють, що цифра може повністю замінити чиновників», — зазначила Олена Шуляк.

Доступ до фінансування та розширення програми 5-7-9

Надважливим вектором, яким має рухатись держава у цьому напрямку, є більший доступ українського бізнесу до фінансових ринків та інструментів, оскільки без цього реалізовувати ті чи інші проєкти, з яких у подальшому і формуються податкові надходження, неможливо.

«Банки наразі практично не фінансують бізнес. Якщо кредити для бізнесу все ж таки надаються, то це відбувається за дуже високою податковою ставкою, що робить їх нерентабельними і для проєктів з відновлення, і для підприємницької діяльності загалом», — зауважила Шуляк.

Як пояснила парламентарка, наразі для підтримки бізнесу працює лише одна державна програма — 5-7-9, але для того, щоб вона, по-перше, покривала потреби бізнесу, її слід максимально розширити, по-друге — коли почнеться активне відновлення її точно буде недостатньо.

Розвиток людського капіталу та програми перекваліфікації

Третій, не менш важливий вектор, за яким потрібно рухатись державі, є збільшення людського капіталу, оскільки з початку відновлення саме професійні кадри, а точніше їхня недостатня кількість буде в топі викликів.

«Будь-якому бізнесу неможливо розвиватись без людей, і як свідчить статистика, роботодавці вже стикаються з колосальним дефіцитом кадрів. А з моменту активного відновлення України цей дефіцит буде лише збільшуватись. Це пояснюється просто, зокрема, й тим, що мільйони працездатних громадян виїхали з України і повертатися не збираються», — наголосила Олена Шуляк.

Саме тому, акцентувала вона, державі вже сьогодні необхідно розробляти та запускати освітні програми, які будуть ефективними для професійної підготовки, зокрема, українських ветеранів і перекваліфікації, а також масштабувати такого роду навчання.

Нардепка нагадала, що наприкінці серпня Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про ветеранське підприємництво», який крім створення нової системи соціальної підтримки ветеранів, передбачає надання знань: консультації, тренінги, семінари, навчальні програми; перекваліфікація та підвищення кваліфікації; допомога у виході на міжнародні ринки, а також передбачено створення єдиного вебпорталу для ветеранського бізнесу.

«Повернення до мирного життя- складний, але важливий етап для кожного ветерана чи ветеранки. Йдучи на війну, вони залишили в тилу рідних і близьких, залишили свою роботу, а подекуди свій бізнес і партнерів. Саме тому завдання держави — підставити плече нашим Героям, допомогти фізично та психологічно відновитись, відкрити бізнес, знайти роботу — загалом максимально повернути те життя, яке вони мали до армії. Ветеранам і ветеранкам потрібна можливість повернутися до своєї старої чи отримати нову високооплачувану професію», — резюмувала Олена Шуляк.