Як Олег Винник написав «Вовчицю»

За словами співака, текст і демоверсія були готові, але композиція тривалий час просто лежала без роботи. Лише після повернення з туру він уперше її записав, і цей процес був надзвичайно емоційним.

«Я все заспівав, плакав у студії, мене розносило. А наступного дня послухав у колонках і кажу: «Та ні, це не те. Воно ріже у вуха… молода вовчиця, цариця степова — воно мені ріже все тут», — пригадує Винник.

Після першої спроби артист відклав композицію ще на дев’ять місяців. Та коли записав її вдруге — уже без сильних емоцій — відчув, що в ній «щось є».

Несподіваним моментом, за словами Винника, стало усвідомлення популярності пісні на кордоні.

«Жінка на паспортному контролі каже: «Та, «Вовчиця» — то є фурор». А я тоді ще взагалі нічого не розумів: пісня була зовсім свіжа», — ділиться він.

Співак додав, що саме 2014 року, коли почалася війна, йому почали надсилати відео бійців, які співали «Вовчицю» на передовій — в окопах, у танку тощо.

«Це до мурах. Тоді я зрозумів, що таке фурор. І вона досі це робить», — зазначає музикант.

Винник пояснив, що секрет популярності полягає в етнічності та автентичності композиції.

«Вовчиця» — етнічно українська. Вона з моєї душі, з моєї мови. Я її не продумував, Господь Бог дав її написати», — каже він, додаючи, що німецька публіка композицію не розуміє, і це природно.

Артист також порівняв такі пісні з «гарним вином», яке має вистоятися, і наголосив, що справжні хіти народжуються тоді, коли музикант «думає своєю мовою і робить своє».

Повне інтерв’ю з Олегом Винником дивіться на YouTube-каналі РБК-Україна LIFE 11 грудня о 16:00.