Національний банк України проти законопроекту про регулювання криптовалют

Національний банк (НБУ) заявив, що законопроект №10225‑д у поточній редакції створює серйозні ризики для гривні, фінансової стабільності та монетарного суверенітету країни. Після того, як парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав доопрацьований варіант законопроекту, НБУ оприлюднив свої зауваження і відмовився підтримати його без суттєвих змін.

Ключові зауваження Нацбанку

Регулятор виокремив три основні проблеми, які, на його думку, не враховано у фінальній редакції документу:

• Допуск іноземних токенів, які можуть функціонувати як електронні гроші, без належного державного нагляду.
• Можливість обходу регуляторних вимог, що створює нерівні умови для українських емітентів.
• Відсутність чітких обмежень щодо кількості операторів криптовалютних майданчиків, що підвищує ризик монополізації ринку.

Ризики для гривні та фінансової стабільності

НБУ підкреслює, що іноземні токени, які не підлягають контролю у країнах‑емітентах, можуть стати альтернативою офіційній валюті. Такий обіг створює загрозу монетарному суверенітету, ускладнює роботу платіжної інфраструктури та підвищує вразливість фінансової системи до зовнішніх шоків. Регулятор вимагає право самостійно оцінювати ризики цих активів і, за потреби, обмежувати їхній обіг в Україні.

Проблеми конкуренції та монополізації ринку

У законопроекті передбачено, що криптовалютні біржі та інші постачальники послуг повинні проходити авторизацію та дотримуватись вимог фінансового моніторингу. Однак у фінальній редакції не зазначено конкретної кількості операторів, які можуть працювати протягом перших п’яти років. Це залишає рішення на розсуд Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) і створює потенціал для корупційних зловживань та обмеження конкуренції. НБУ наголошує, що без чітких запобіжників можлива концентрація ринку в руках кількох великих гравців.

Перспективи законодавчого процесу

Законопроект передбачає оподаткування прибутку від операцій з криптовалютами за ставкою, що дорівнює різниці між ціною придбання та продажу активу. Обмін одного віртуального активу на інший не підлягатиме оподаткуванню. Для криптовалют, придбаних до набрання чинності законом, передбачено пільгову ставку ПДФО у розмірі 5 % до кінця 2028 року. Авторизація криптобірж, вимоги фінансового моніторингу та перевірка походження коштів мають стати обов’язковими. Очікується, що нові правила можуть набути чинності 1 липня 2027 року, проте законопроект ще має пройти голосування у Верховній Раді, і його положення можуть змінитися.

НБУ закликав народних депутатів доопрацювати документ, забезпечити прозорі правила роботи криптовалютного ринку та врахувати можливі ризики для гривні й фінансової системи. За словами представників банку, без урахування принципових зауважень підтримка законопроекту у поточній редакції неможлива.

Висновок: законопроект про регулювання криптовалют потребує суттєвих поправок, щоб уникнути загроз для національної валюти та забезпечити справедливу конкуренцію на ринку.