Часто нам не вдається досягти успіху, тому що ми спрямовуємо всі сили лише на «видиму» продуктивність.

У 1850 році французький економіст Фредерік Бастіа опублікував есе «Що видно і чого не видно», яке згодом стало знаменитим. У ньому він критикує «поганих» економістів, для яких важливий лише первинний ефект, а не віддалені наслідки.

Бастіа використовує метафору розбитої вітрини. Хлопчик розбиває вікно в пекарні, і власникові доводиться найняти скляра. У результаті скляр стає багатшим — у нього з’являються гроші, які він може витратити. Здавалося б, економіка виграє, але це лише те, що ми бачимо. А невидимі наслідки полягають у тому, що на гроші, які пішли на послуги майстра, пекар міг би купити щось корисне.

На думку Бастіа, «погані» економісти звертають увагу на видиме й вважають, що потрібно «бити вітрини», аби стимулювати економіку. Мудрі економісти, навпаки, розуміють, що це приносить лише збитки.

Усе ніби очевидно: бити скло — контрпродуктивно. Проте більшість із нас у своїй діяльності використовує логіку «поганих» економістів із метафори Бастіа. Ми зосереджуємося на видимих аспектах продуктивності й непомітно підриваємо невидиму здатність виконувати важливу роботу.

Уявіть людину, яка щодня затримується в офісі, щоб показати всім, який він командний гравець. Єдине, до чого це призводить, — він не висипається й стає млявим. Він втрачає можливість проводити час із колегами, з якими міг би краще познайомитися і які могли б порекомендувати його для участі в нових проєктах або підвищення по службі. У нього немає часу на роздуми, тому він не вигадує блискучих ідей, які могли б його просунути. Однак усі свої робочі невдачі він однаково списує на недостатню працездатність.

Тож які невидимі чинники впливають на нашу продуктивність і які звички, що часто сприймаються як лінь, насправді приносять результати?

1. Висипатися

Фанати продуктивності схиляються перед ранніми підйомами. Прокидатися о 7:00 вже недостатньо. Потрібно вставати о 6:00, 5:00 або навіть о 4:30. Але в кожного з нас свої біоритми, тому бути жайворонком — хороша ідея далеко не для всіх. У багатьох це збиває внутрішній годинник і призводить до недосипання.

Сон — головна лінива звичка, необхідна для високої продуктивності. Дослідження показують, що він позитивно впливає на когнітивні здібності, покращує пам’ять і настрій, а його нестача є згубною.

Якщо вдень ви починаєте клювати носом і маєте можливість подрімати — зробіть це. Головне — не переборщити, інакше почуватиметеся розбитими весь решту часу неспання. Спробуйте простий лайфхак: засинати з ложкою в руці, намагаючись тримати її за кілька сантиметрів від підлоги. Коли ви почнете занадто глибоко занурюватися в сон, м’язи розслабляться, ви впустите ложку, і звук її падіння вас розбудить.

Ще один спосіб підбадьоритися — випити чашку кави й лягти спати на 15–20 хвилин. Ця комбінація працює тому, що рівень аденозину, який робить нас сонними, після сну знижується, він перестає діяти на рецептори, а його місце займає кофеїн, який нас бадьорить.

2. Гуляти на свіжому повітрі

Ще один наслідок того, що ми надаємо пріоритет «видимому», — ми знецінюємо час, який проводимо за роздумами. З боку це здається лінню, адже ніхто не знає, що насправді ви не просто сидите в парку й дивитеся в порожнечу, а обмірковуєте ідеї.

Роздуми під час тривалих прогулянок на свіжому повітрі — одне з найпродуктивніших занять. Альберт Ейнштейн, прогулюючись, багато думав над своєю теорією відносності. Якби він зосереджувався на кількості наукових робіт, а не на їхній якості, створюючи видимість продуктивності, наші уявлення про Всесвіт були б значно біднішими.

3. Спілкуватися з колегами про роботу

Балабанина біля кулера з водою — явна ознака ліні. Окрім випадків, коли це не так.

Автори книги «Загадка розуму» Г’юго Мерсьє та Ден Спербер вважають, що люди не еволюціонували настільки, щоб як слід обдумувати щось в ізоляції. Наші здібності в галузі дедукції, логіки та проникливості створені для того, щоб вигравати суперечки, а не встановлювати істину.

Коли ми розмірковуємо над проблемами самостійно, нам значно складніше знайти правильне рішення. Багато ідей, які наодинці здаються недосяжними, набувають потенціалу під час обговорення. Тому розмови з колегами про робочі проблеми рідко бувають марною тратою часу.

4. Казати «ні»

«Якщо ви хочете, щоб завдання було виконано, віддайте його зайнятій людині». На мій погляд, у цій фразі є прихований сенс. Зайняті люди — це ті, кому складно відмовляти, коли хтось претендує на їхній час. Ось чому вони зайняті.

Мені подобається підхід лауреата Нобелівської премії Річарда Фейнмана. За його словами, справжня робота з фізики на високому рівні потребує дуже багато часу. І вчений знайшов вихід, як рятуватися від людей, які відволікають його від справ, — казати, що він ледачий. «Я вигадав міф, ніби я безвідповідальний. Я кажу всім, що нічого не роблю. Коли мене просять про послугу, моя відповідь — “Ні, я безвідповідальний”».

Продуктивність — це не робити якомога більше, а отримувати більше від того, що робиш.

5. Брати відпустку

«Якщо ви любите те, що робите, кожен день перетворюється на відпустку». У теорії це звучить непогано, але на практиці все зовсім навпаки. Навіть якщо ви обожнюєте свою справу, вам необхідний відпочинок, щоб відволіктися й розірвати звичні шаблони мислення, які змушують зациклюватися на роботі.

Подорожі — не єдиний спосіб розширити кругозір, але можливість бувати в незвіданих місцях (фізично й ментально) дає змогу не прив’язуватися до одних і тих самих звичок. Наша рутина часто заважає нам знаходити свіжі творчі рішення. Нові враження потрібні, щоб не застигати у старому мисленні та автоматичних діях.

6. Не робити того, що не любиш

Іноді найстаранніші й найпродуктивніші люди досягають незначних результатів. Усе тому, що їхнє терпляче ставлення до нудної праці не дозволяє їм кинути невдячне заняття, яке не варте зусиль.

Майже всі, хто зробив щось цінне, займалися роботою, яка мала для них значення й приносила задоволення. Можливо, не весь час і не без зусиль. Але роки, проведені в ненависній професії, — сумнівний рецепт успіху.

Щоб почати займатися тим, що любиш, іноді достатньо перестати робити те, що ненавидиш.