Напевно, кожен хоча б раз купував помідор, який приваблював кольором і блиском, а після розрізання розчаровував водянистою м’якоттю без характерного аромату. Це не випадковість, а наслідок цілої системи вирощування і продажу, де на перше місце ставлять вигляд і здатність довго зберігатися, а не смак.

Колись помідори були сезонними й локальними. Їх збирали стиглими і швидко продавали. З появою великих торгових мереж ситуація змінилася. Плоди мають витримувати далеке транспортування і довге зберігання, тому селекція пішла шляхом щільної шкірки, твердої м’якоті та рівномірного кольору. Саме тут смак відійшов на другий план.

Велику роль відіграє і момент збору. Для перевезення помідори знімають зеленими, коли в них ще не накопичилися цукри й ароматичні речовини. Дозрівання на кущі під сонцем зупиняється назавжди. Далі плоди просто змінюють колір за допомогою етилену, але справжнього смаку вже не набувають.

Ситуацію погіршує холод. Охолодження під час зберігання блокує утворення ароматичних сполук, і навіть після повернення до кімнатної температури смак не відновлюється. Саме тому помідори з холодильника здаються прісними.

Щоб отримати смачні помідори вдома, я раджу починати з вибору сортів, створених для смаку, а не для логістики. Звертайте увагу на опис, експериментуйте з кольорами і формами. Підготуйте родючий, живий ґрунт з великою кількістю органіки, дайте рослинам багато сонця і простору. Поливайте рідше, але рясно, а під час дозрівання трохи скоротіть полив, щоб смак став насиченішим.

Не забувайте про калій під час формування плодів, про провітрювання кущів і своєчасне пасинкування. Збирайте помідори повністю стиглими, коли вони пахнуть томатами, а не просто мають червоний колір. Зберігайте їх при кімнатній температурі і не поспішайте ховати в холод.

Смак помідора – це не диво і не випадок. Це результат уваги, правильних рішень і розуміння потреб рослини. Саме так ви отримаєте той самий справжній смак літа, заради якого і варто вирощувати помідори.