3 причини, чому ми уникаємо навіть приємного спілкування

Вчора,   18:37    15

Зустрічі з близькими — чудовий спосіб добре провести час і отримати позитивні емоції. Однак багато людей навіть із найприємнішими знайомими спілкуються доволі рідко. Натомість вони воліють залишатися вдома, дивитися серіали або безцільно гортати інтернет.

Самотність стає новою епідемією, яка погіршує психологічний і фізичний стан людей. Докторка психології Едрієнн Вуд вважає, що отримувати задоволення від спілкування і відчувати себе щасливішими людям заважають кілька психологічних причин. Ось вони.

1. Ми думаємо, що нецікаві іншим

Це одна з головних причин небажання вступати в контакт із незнайомцями. Дослідження показують: люди часто недооцінюють ставлення до них оточення. Таке спотворення дослідники спостерігали, вивчаючи і короткочасні знайомства, і довготривалі зв’язки. Наприклад, студенти коледжу, які кілька місяців жили поруч і часто спілкувалися, насправді подобалися своїм знайомим більше, ніж самі про це думали.

Крім того, багато хто недооцінює короткі швидкоплинні розмови з незнайомцями, не вважаючи їх важливими для свого психічного стану. І дарма.

Дослідження показали: люди, яким дали завдання поговорити в метро з випадковим сусідом, частіше відчували позитивні емоції, ніж ті, кого вчені просили ні з ким не спілкуватися.

Однак, за даними того ж дослідження, більшість людей із першої групи зізналися: самі, без завдання, вони навряд чи почали б розмову з незнайомцем. Причина проста: вони вважали, що інші не захочуть із ними спілкуватися. І, як виявилося, помилялися.

Що робити

Це очевидно: намагатися більше спілкуватися. Для початку варто виробити звичку перекидатися хоча б кількома фразами з людьми в найрізноманітніших ситуаціях.

Наприклад, можна запитати в людини, яка стоїть перед вами в черзі, чи подобається їй мікрозелень, що лежить у її кошику. І уточнити, чи радить вона купувати продукцію цього бренду. Або сказати бабусі, яка гуляє із собакою, що в неї дуже милий пес.

Головне в таких розмовах — не чекати від бесіди жодних особливих результатів. Перекинулися зі випадковим співрозмовником усмішками, побачили, як він зрадів вашим словам, — і чудово. Ці 30 секунд можуть надовго підняти настрій і підвищити самооцінку. А якщо людина щось пробурмотіла й відвернулася — нічого страшного. Наступний співрозмовник може виявитися привітнішим.

Можливо, спочатку вам буде складно. Але з часом такі розмови можуть стати звичними й навіть перетворитися на одне з щоденних задоволень.

2. Нам стало складніше планувати зустрічі з друзями

У дитинстві побачитися з приятелями було нескладно: вони могли жити поруч або навчатися з вами в одній школі. Але з роками організувати зустріч із другом може перетворитися на справжній квест. І у вас, і в нього є робота, домашні справи, поїздки до магазинів у дні великих закупів, хобі, особисте життя. Тому доводиться звіряти календарі, а іноді й коригувати своє і без того непросте розклад.

У підсумку замість зустрічей люди дедалі частіше обмінюються текстовими повідомленнями або відеоповідомленнями, дивляться фото в соцмережах і надсилають меми чи стікери. І часом забувають, коли востаннє бачилися не в мережі, а вдома, у барі, кафе чи парку. Вони ніби залишаються на виду одне в одного, але водночас відчувають нестачу повноцінного спілкування.

Що робити

Психологиня Едрієнн Вуд пропонує зробити зустрічі з друзями звичною рутиною. Коли ви нарешті домовилися побачитися з приятелем, не варто відкладати наступну зустріч на невизначений термін. Краще прямо під час зустрічі запитати, чи не хоче він зробити такі контакти регулярними. І заздалегідь запланувати, що ви бачитиметеся двічі на місяць — наприклад, щонеділі. Або раз на тиждень — у п’ятницю.

У такому разі кожну наступну зустріч не доведеться планувати з нуля: вона стане звичною частиною графіка.

А якщо вам вдасться таким чином зібрати кількох друзів і домовитися про регулярні спільні посиденьки, зустрічатися буде ще простіше. Адже якщо один із учасників не зможе прийти, він не скасує подію. Інші все одно будуть готові побачитися й добре провести час.

Якщо ж поки не виходить зробити такі контакти регулярними, можна дотримуватися простого правила: домовлятися про наступну зустріч під час поточної. І відразу відзначати її в календарі.

3. Ми часто втомлюємося від перемикання між завданнями

Едрієнн Вуд нагадує про ситуацію, знайому багатьом: друг просить перенести зустріч, а ви погоджуєтеся з полегшенням. Здавалося б, парадокс: ви добре ставитеся до знайомого і з радістю побачилися б із ним. Але радієте, що зустріч відбудеться колись потім, а не просто зараз. Хоча навряд чи зізнаєтеся в цьому другові.

Річ у тому, що людям часто складно переходити від одного виду діяльності до іншого. Перемикання між завданнями сильно навантажує робочу пам’ять, у якій зберігається інформація, потрібна для поточних дій. Якщо таких переходів небагато, можна почуватися бадьорим і енергійним.

Але коли за день перемикань між завданнями стає більше, ніж потрібно для вашого комфорту, з’являються ознаки втоми та небажання щось робити.

Здавалося б, виконати проєкт «Закінчити роботу і зустрітися з другом» просто. Але насправді в робочу пам’ять завантажується цілий ряд дрібних завдань: одягнутися, сісти в машину, їхати крізь затори, знайти парковку в незнайомому місці, прочитати меню, зробити вибір і щось замовити, пережити можливу незручність перших хвилин розмови з приятелем. І лише потім можна розслабитися та отримати задоволення від спілкування. А якщо приходить повідомлення, що зустрічі не буде, цілу низку дрібних справ виконувати не доведеться — і справді можна відчути полегшення.

Якщо такі ситуації трапляються часто, ви можете помітити, що почали уникати спілкування і прагнете проводити більше часу наодинці. Можливо, тепер ви самі скасовуєте зустрічі під різними приводами. І навряд чи вас це тішить.

Що робити

На думку Вуд, під час спілкування з друзями варто свідомо фіксувати, як ви почуваєтеся. Помічати, що приносить вам радість і задоволення. І намагатися запам’ятати найприємніші відчуття.

А потім, готуючись до наступної зустрічі, згадувати найкращі моменти попередньої. Намагатися знову пережити теплі й радісні емоції, які ви відчували тоді. Приємні спогади допоможуть усвідомити, навіщо ви прагнете зустрітися з другом, що цінного є у ваших контактах. А отже, може зрости мотивація обов’язково дістатися до місця зустрічі й точно нічого не скасовувати.

Буде ще краще, якщо вдасться скоротити кількість інших справ у цей день, щоб не перевантажувати робочу пам’ять. Можливо, така тактика допоможе вам частіше бачитися з приємними людьми — і це спілкування справді приноситиме радість і заряджатиме позитивом.



vsviti.com.ua





  • Контакти
  • Політика конфіденційності
  • Карта сайту