Вчені нарешті розгадали одну з найбільших загадок води

Сьогодні,   19:54    6

Чому вода при охолодженні спочатку стискається, а потім при 4°C раптом починає розширюватись? Чому лід легший за воду? Чому вода є такою дивною рідиною, що без неї немислиме жодне відоме нам живе? Десятиліттями ці питання залишались відкритими навіть для фізиків. Як повідомляє SciTechDaily з посиланням на нову публікацію в Science, команда під керівництвом Кьон Хван Кіма з POSTECH і Андерса Нільссона зі Стокгольмського університету вперше безпосередньо підтвердила існування «рідинно-рідинної критичної точки» у надохолодженій воді — явища, що десятиліттями залишалось лише теоретичним припущенням. Вода виявилась здатна існувати у двох різних рідких формах, і саме перехід між ними пояснює всі її незвичайні властивості.

by @freepik

Що відомо коротко

  • Стаття: You S., Ladd-Parada M., Nam K. et al. «Experimental evidence of a liquid-liquid critical point in supercooled water», Science (26 березня 2026). DOI: 10.1126/science.aec0018. POSTECH (Pohang University of Science and Technology, Південна Корея) + Stockholm University (Швеція).
  • Метод: ультрашвидкі рентгенівські імпульси в надохолодженій воді (~−30°C) на об’єкті PAL-XFEL в Південній Кореї → спостереження структури рідини за пікосекунди до замерзання.
  • Ключова знахідка: вперше безпосередньо спостережено рідинно-рідинну критичну точку (LLCP) у надохолодженій воді.
  • Що це означає: вода може існувати у двох окремих рідких формах — низькощільній (Low-Density Liquid, LDL) і високощільній (High-Density Liquid, HDL). При критичній точці ця відмінність зникає.
  • Чому важливо: LLCP є «коренем» усіх аномалій води — максимальна густина при 4°C, аномально висока теплоємність, розширення при замерзанні та ін.
  • Значення для підручників: «Дослідники, що вивчають фізику води, тепер можуть зупинитись на моделі, яка має критичну точку у надохолодженому режимі», — Нільссон.
  • Наступні кроки: зрозуміти, як ця критична точка впливає на фізичні, хімічні, біологічні, геологічні і кліматичні процеси.

Що це за явище

Ефект Мпемби — коли гаряча вода замерзає швидше за холодну — є ще одним проявом дивовижних аномалій води: поведінки, що суперечить «простій» логіці. Але усі ці аномалії — ефект Мпемби, максимальна густина при 4°C, розширення при замерзанні — мали одне і те саме коріння, яке тепер знайдено.

Надохолоджена вода — рідка вода при температурі нижче 0°C, що не замерзла через відсутність зародків кристалізації. У такому стані вода особливо нестабільна і демонструє свої аномалії найяскравіше. Але спостерігати її складно — вона замерзає за частки секунди. Ультрашвидкі рентгенівські імпульси дозволяють «сфотографувати» її структуру ще до того, як це відбулось.

Деталі відкриття

Гіпотеза про рідинно-рідинну критичну точку (LLCP) була запропонована ще у 1992 р. Пулем, Мозером, Штенлі і співавторами на основі молекулярних симуляцій. Ідея: вода при певних умовах може розділитись на дві окремі рідкі фази — щільнішу (більше невпорядкована структура) і менш щільну (з більш відкритою тетраедричною структурою воднево-зв’язаних молекул). Між ними є критична точка — температура і тиск, де відмінність зникає.

Проблема: ця критична точка знаходиться у зоні «нічийної землі» — між 0°C (де вода замерзає при звичайному тиску) і точкою аморфного льоду. Вода там існує лише мікросекунди. PAL-XFEL в Кореї генерує рентгенівські спалахи тривалістю ~10 фемтосекунд — цього достатньо, щоб «заморозити» структуру до появи льоду.

Що показали нові спостереження

Через 28 років вчені зрозуміли, чому лід плаває на поверхні води — і тепер є і відповідь на ширше питання: чому в воді взагалі можлива така структура, що дозволяє льоду бути легшим. LDL-форма води має більш відкриту тетраедричну структуру водневих зв’язків — аналог льоду в рідкій фазі. HDL-форма — щільніша і більш невпорядкована. При охолодженні вода «намагається» перейти до LDL, але конкуренція між формами і є джерелом всіх аномалій.

Чому це важливо для науки

«Що було особливим — ми могли рентгенувати неймовірно швидко до того, як лід заморожував, і могли спостерігати, як рідинно-рідинний перехід зникає і виникає новий критичний стан», — пояснює Нільссон. Відкриття не лише «закриває» багаторічну наукову суперечку — воно відкриває нові питання про те, як ця критична точка впливає на хімію, біологію і клімат. Вода є середовищем для всієї відомої нам біохімії — і її структурні властивості визначають, як білки складаються, як ДНК розпакується, як ферменти каталізують реакції.

Цікаві факти

  • 💧 Вода є єдиною поширеною речовиною, що є легшою у твердому стані, ніж у рідкому. Це пояснюється відкритою тетраедричною структурою льоду — і тепер ми знаємо, що ця структура є відображенням LDL-фази рідкої води: лід — це «замерзла» низькощільна рідина. Завдяки цій аномалії озера і ріки замерзають зверху вниз (а не знизу вгору), що дозволяє рибам і іншій водній фауні виживати під льодом взимку. Без неї земні екосистеми водойм були б принципово іншими. Джерело: You et al., Science 2026.
  • 🔬 PAL-XFEL (Pohang Accelerator Laboratory X-ray Free Electron Laser) — один із найпотужніших лазерів вільних електронів у світі, що генерує ультракороткі (~10 фемтосекунд = 10⁻¹⁴ с) рентгенівські імпульси. Для порівняння: 10 фемтосекунд — це час, за який світло проходить приблизно 3 мікрометри (~товщина бактерії). Саме ця надзвичайна швидкість дозволила «сфотографувати» структуру надохолодженої води до того, як вона встигла замерзти. Джерело: PAL-XFEL, POSTECH.
  • 🌡️ Максимальна густина води при 4°C є одним із найвідоміших фізичних «курйозів» у шкільних підручниках. Тепер вона отримала пояснення: при охолодженні від кімнатної температури до 4°C вода спочатку стискається (домінує HDL-форма), але нижче 4°C все більше молекул переходять у LDL-конфігурацію — і відкрита структура розширює об’єм. Саме конкуренція між цими двома «режимами» і дає максимум густини точно при 4°C. Джерело: Science 2026.
  • 🧬 Вода є основою всієї відомої нам біохімії: вона є середовищем для всіх клітинних реакцій, стабілізує структуру білків і нуклеїнових кислот через гідрофобний ефект і водневі зв’язки, і є реагентом у фотосинтезі і гідролізних реакціях. Тепер, коли ми розуміємо молекулярний механізм аномалій води через LLCP, ми можемо точніше моделювати, як ці властивості впливають на фолдинг білків при різних температурах, на стабільність ДНК і на хімію в клітинах при гіпотермії чи заморожуванні. Джерело: Science 2026.

FAQ

Що таке рідинно-рідинна критична точка і чому вона важлива? Критична точка в загальному сенсі — це температура і тиск, при яких дві різні фази речовини стають невідрізнювальними. LLCP у воді — це точка, де LDL і HDL-форми рідкої води стають однаковими. Нижче цієї точки вода «вибирає» між двома станами залежно від умов — і саме ця двоїстість є джерелом її незвичайних властивостей. До цього дослідження LLCP була теоретичним передбаченням без прямого підтвердження.

Чому знайти цю критичну точку було так важко? Вона знаходиться у температурному діапазоні між ~−25 і −45°C при атмосферному тиску — де вода майже миттєво замерзає і де «надохолоджений» стан існує лише мікросекунди. Для спостереження потрібна була техніка, здатна «знімати» структуру за час, менший за час кристалізації. PAL-XFEL вперше надав таку можливість.

Що зміниться в підручниках? Тепер можна остаточно описати джерело аномалій води: двофазна конкуренція між LDL і HDL, керована критичною точкою. Усі аномалії — максимум густини, висока теплоємність, розширення при замерзанні, аномальна стисливість — є різними проявами одного і того самого явища.

Вода покриває 71% поверхні Землі, складає 60% тіла людини, є середовищем для всього відомого нам живого — і при цьому залишалась не до кінця зрозумілою фізикам аж до 2026 р. Причина всієї цієї дивовижності — два різних способи, якими молекули води можуть організуватись у рідкому стані. Як «доктор Джекіл і містер Хайд» в одній пляшці: залежно від умов молекули «вибирають» різну структуру, і боротьба між цими двома станами і є джерелом всього — від того, чому лід плаває, до того, чому ваш чай при охолодженні стає трохи щільнішим, перш ніж почати охолоджуватись далі. І щоб це побачити, знадобився рентгенівський лазер, що робить знімок за 10 фемтосекунд — час, за який світло долає відстань тоншу за волосину.


cikavosti.com





  • Контакти
  • Політика конфіденційності
  • Карта сайту