Попіл збагачує ґрунт калієм, який зміцнює клітинні стінки рослин, покращує водний баланс і підвищує їхню стійкість до хвороб. Завдяки цьому плоди стають соковитішими й смачнішими. Також у його складі є фосфор, що сприяє розвитку кореневої системи, покращує цвітіння та плодоношення, допомагаючи рослинам швидше рости й давати вищий урожай. Кальцій, який міститься в попелі, зміцнює клітинні стінки, сприяє розвитку коренів і зменшує кислотність ґрунту, що особливо корисно для рослин, які надають перевагу лужному середовищу.

Окрім того, попіл містить магній, бор, залізо та інші мікроелементи, що покращують фотосинтез, сприяють засвоєнню поживних речовин і загальному зміцненню рослин. Однак, попри всі переваги, він може зашкодити, якщо використовувати його неправильно.

Через лужні властивості попіл негативно впливає на культури, які полюбляють кислий або нейтральний ґрунт, наприклад, картоплю, моркву, томати, буряк, редис і кабачки. Велика кількість солей у його складі може спричинити засолення ґрунту, що ускладнює засвоєння води та поживних речовин, особливо для рослин, чутливих до солей, таких як морква, редис, томати й квасоля.

Надмірна кількість калію та кальцію в попелі може порушити баланс поживних речовин у ґрунті. Наприклад, надлишок кальцію зменшує засвоєння магнію й калію, що негативно впливає на ріст рослин. Високий рівень pH, спричинений використанням попелу, знижує доступність бору, що особливо важливо для культур, які страждають від його нестачі, зокрема для буряка та редиски. Дефіцит бору може спричинити деформацію коренеплодів і зниження врожайності.

Щоб попіл приносив користь, застосовуйте його в помірних кількостях і перевіряйте рівень pH ґрунту перед використанням. Уникайте його внесення під культури, що не переносять високої лужності або є чутливими до солей. Дотримання цих рекомендацій допоможе отримати здоровий урожай і зберегти родючість ґрунту.