Особливо, коли насіння недешеве — як у петуній чи еустоми — тоді й ставлення до розсади відповідне: хочеться, щоб рослинки були міцні, здорові й добре росли.

Але інколи трапляється проблема, про яку не всі одразу думають — коріння просто не вистачає кисню. Це може бути через надто вологий ґрунт, важку землю або слабку кореневу систему, яка не встигає «освоїти» весь об’єм ґрунту. У результаті земля закисає, а розсада починає в’янути. Особливо чутливі до цього перець, баклажани, петунії та бегонії — у них коріння швидко загниває.

І тут важливо пам’ятати, що кисень потрібен не тільки самим рослинам, а ще й корисним мікроорганізмам у ґрунті. Наприклад, таким як триходерма, баверія, метаризіум або синя паличка — вони захищають і підживлюють рослини, але теж “дихають”, тобто витрачають кисень. А це вже конкуренція за повітря між ними й корінням.

Щоб допомогти розсаді, досвідчені дачники радять використовувати хлорелу — це така мікроскопічна водорість, яка виробляє кисень прямо у ґрунті. Завдяки їй коріння “оживає”, краще дихає і швидше росте. Це справжній порятунок, коли бачиш, що розсада в’яне.

Виростити хлорелу дуже просто — у банці з водою на підвіконні, додаєш спеціальну закваску — і все, маєш готову «зелену помічницю». Потім розводиш: 1 мл на 10 літрів води — і поливаєш розсаду. Можна змішувати з добривами, біопрепаратами чи бурштиновою кислотою. А якщо ситуація вже зовсім критична — рослина задихається — тоді хлорелу можна давати і без розведення.

Ця зелененька водорість не просто насичує ґрунт киснем. Вона ще й виділяє природні гормони росту та антибіотики, які допомагають боротися з грибками. Якщо бачиш плісняву на землі чи насінні — сміливо бери хлорелу. Бо хоча сама пліснява іноді й не шкодить, вона активно витрачає кисень — а його й так мало.

Багато дачників радять завжди мати трохи хлорели під рукою. Вона іноді сама може з’явитися у банці з водою, але найкраще — вирощувати з закваски. Це надійніше.

Отож, хлорела — просте й доступне рішення, яке реально допомагає зробити розсаду сильнішою та стійкішою до стресів. А навесні це особливо важливо — бо саме тоді кожна рослинка потребує максимум підтримки для активного росту.