«Ми вже декілька місяців у процесі пошуку — з величезною кількістю нарад, звернень, розрахунків, математичних моделювань, — але дійсно дуже складно стверджувати, що маркетингові угоди прямо пропорційно впливають на вартість препарату», — зазначив Адаманов.

За його словами, ситуація виявилася парадоксальною.

«По факту ціна на деякі лікарські засоби, коли був дозволений маркетинг, була нижча, ніж зараз. Тому що завдяки прибутку від маркетингу аптеки знижували ціни на рецептурку, ставили менші націнки». Тому, підкреслив він, «не можна сказати, що існує пряма кореляція між маркетингом і вартістю ліків в аптеці. Вона точно є, але не абсолютно безпосередня», — додав він.

Водночас держава продовжує впроваджувати інструменти, які мають зробити ціноутворення на фармринку більш контрольованим і прозорим.

«Ідеальної системи ціноутворення як такої не існує. У кожної країни є свої особливості. Але я радий, що Україна обрала шляхи, які в інших країнах або були так чи інакше використані, або досі існують й добре себе зарекомендували», — сказав заступник міністра.

Йдеться, зокрема, про зовнішнє реферування цін, яке використовується для порівняння з цінами в інших країнах, а також про національний каталог цін.

«Наші громадяни в будь-якому випадку знатимуть, скільки той чи інший лікарський засіб коштує, завжди зможуть перевірити, чи дійсно ціна, яку їм пропонують в аптеці, є адекватною», — пояснив Адаманов.

За його словами, нова система декларування цін не дозволяє імпортерам або виробникам безпідставно змінювати вартість. Раніше ж в Україні ніхто ніколи не вимагав пояснень, чому змінилася ціна в ритейлі. Тепер же не буде сюрпризів, коли якийсь лікарський засіб завжди коштував 100 гривень, а потім миттєво здорожчав до 200.