Група китайських науковців створила унікальний каталізатор для виділення кисню на Марсі, використовуючи локальні ресурси та технології штучного інтелекту (ШІ).
Основою цього прориву став “ШІ-хімік” — алгоритм, що виконує всі етапи хімічного дослідження: від створення формули до синтезу матеріалів та їх тестування. Каталізатор розроблений на базі марсіанських порід і містить елементи, що можна знайти на Марсі, зокрема марганець, залізо, нікель, магній, алюміній і кальцій. Автоматизація дослідження дозволила значно скоротити час наукових розробок, еквівалентний понад 2 000 рокам традиційної праці.
Робота почалася з аналізу п’яти типів порід, які найімовірніше є на поверхні Марса. ШІ проаналізував понад 3,7 мільйона можливих комбінацій хімічних сполук, використовуючи дані 243 експериментів і понад 30 тисяч теоретичних моделей. У результаті цього процесу був створений “поліметалічний каталізатор”, який має оптимальні властивості для розкладання молекул води на кисень і водень. Завдяки цьому підходу вдалося адаптувати матеріал до умов, максимально наближених до марсіанських.
Синтез каталізатора відбувався в лабораторії за допомогою роботизованої системи, яка працювала з метеоритною породою, обробленою соляною кислотою. Усі етапи, зокрема центрифугування при прискоренні 7 500g, сушіння осаду та обробку зразків, виконувалися без участі людини. Цей підхід забезпечив високоточне виготовлення матеріалу та мінімізував ризик помилок, характерних для людського втручання.
Після завершення лабораторного етапу каталізатор успішно пройшов тестування в умовах, що імітують марсіанську атмосферу. Його ефективність виявилася порівнянною із земними аналогами, але для його практичного використання в марсіанських експедиціях необхідна інтеграція в систему отримання кисню. Окрім того, вчені наголосили, що цей підхід значно знижує вартість транспортування матеріалів із Землі, що є ключовим фактором у плануванні довготривалих космічних місій.
Важливо зазначити, що, попри успіхи в автоматизації процесу, застосування технології в реальних умовах залишається складним завданням. Розробка демонструє величезний потенціал ШІ у вирішенні завдань, пов’язаних із використанням місцевих ресурсів у космічних дослідженнях. Утім, науковці не виключають, що доставка готових каталізаторів із Землі може залишатися альтернативою, допоки технології виробництва на Марсі не стануть більш стабільними.
Це дослідження є важливим кроком у напрямку забезпечення автономності майбутніх космічних експедицій, адже використання ресурсів іншої планети значно скорочує витрати та розширює горизонти колонізації. Робота китайських учених слугує прикладом інтеграції ШІ в складні технологічні процеси, що відкриває нові можливості для дослідження та освоєння космосу.