За його даними, проєкт 10225-д підтримали 246 депутатів.

Железняк повідомив, що податки будуть на рівні 18% НДФЛ +5% військового збору з прибутку від продажу віртуальних активів.

Крім того, у перший рік дії закону буде пільгова ставка 5% НДФЛ.

«Хто регулятор (НБУ чи НКЦПФР) досі не відомо», — додав депутат та заявив, що до другого читання проєкт може суттєво змінитися.

Що пропонується

Раніше автор проєкту, голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев повідомив, що запропонована «найпростіша» модель податків — оподаткування прибутку.

«Тобто оподатковується різниця між тим, що власник криптоактиву протягом звітного річного податкового періоду витратив на придбання криптоактивів, і тими доходами, які він отримав від продажу цих активів», — пояснив депутат від «Слуги народу».

Крім того, передбачений перехідний період. «Передбачається, що протягом року людина може продати й задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому», — додав Гетманцев.

Положення законопроєкту

У проєкті передбачається визначення віртуального активу — це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).

Передбачено, що віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні закону України «Про платіжні послуги».

Проєкт поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:

• — токени з прив’язкою до активів — їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
• — токени електронних грошей — прив’язані до однієї офіційної валюти;
• — інші віртуальні активи — категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут нами запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив»язкою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.

Регулювання ринку криптовалют

Нагадаємо, у Меморандумі з МВФ за грудень 2024 року з’явився пункт, за яким Україна оновить законодавство щодо регулювання криптовалют. Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР)підготують відповідні зміни за технічної допомоги МВФ. Документ також встановить, який з цих органів стане головним регулятором криптовалютного ринку в Україні.

НКЦПФР в березні представила свій проєкт Моделі регулювання та нагляду на ринку віртуальних активів України.

У НБУ заявили, що законопроєкт про віртуальні активи в Україні із розподілом повноважень регуляторів буде підготовлено до жовтня 2025 року.