Корейська демілітаризована зона, створена для розділення, стала притулком для життя, яке потребує єднання.

На ділянці завширшки 2,4 милі, між Південною та Північною Кореєю, людська відсутність дозволила природі відновитись. Тут дослідники задокументували понад 6000 видів, зокрема 100 під загрозою зникнення – від червоноголового журавля до азійського чорного ведмедя. «З тих пір, як вони припинили стріляти, природа стала такою красивою», – ділиться Кім Сун Хо, директор дослідницького інституту в Пхаджу. Унікальні екосистеми захищені не законами, а зброєю, що досі залишається небезпекою.

Водно-болотні угіддя на заході приваблюють журавлів – символів миру в корейській культурі, а східні гори ховають ссавців, рідкісних для регіону. Та майбутнє зони залишається під загрозою: як відновлення війни, так і мирне возз’єднання можуть знищити цей крихкий світ. «Нинішнє покоління не повинно вирішувати долю ДМЗ. Ми повинні залишити це поколінню, яке цінує біорізноманіття», – наголошує Кім. Будь-яке рішення має враховувати не лише геополітику, а й екологію.

Зусилля добровольців на чолі з Кімом створили одну з найповніших баз даних про життя в ДМЗ, що перевершує навіть офіційні звіти. Але їхня робота залежить від військових дозволів, які можуть бути скасовані в будь-який момент. «Я зрозумів, що наземні міни роблять для збереження природи більше, ніж будь-хто інший. Іронія долі, чи не так?» – каже Кім. Зброя, створена для смерті, мимоволі стала охоронцем життя.