У давній українській традиції поминальна трапеза мала глибоке символічне значення. Кожна страва, кожен напій, які подавалися після похорону чи в поминальні дні, були своєрідними знаками пам’яті та пошани до покійних. Ці звичаї передавалися з покоління в покоління і збереглися до наших днів.

Давні витоки поминальної трапези

У давній українській культурі поминальна їжа завжди мала ритуальний характер. Після похорону та в спеціальні дні поминання родина збиралася за столом не лише для спільної молитви, а й для єднання живих і померлих через символічну трапезу.

Основні страви та їхнє значення

Кутя – головна ритуальна страва, що символізує вічне життя та духовний зв’язок поколінь. Готувалася з пшениці чи ячменю, з маком і медом – знаки чистоти й солодкості майбутнього.

Млинці – кругла форма уособлює сонце та вічний цикл життя і смерті. Їх пекли в пам’ять про душі предків.

Борщ і каша – “земні” страви, які підкреслюють єдність із предками та спадок, залишений на землі.

Риба – символ душі та спасіння у християнській традиції.

Хліб – обов’язковий елемент, уособлює достаток і безперервність роду.

Що пили на поминках

Узвар – напій із сухофруктів, що асоціюється з життям і плодючістю.

Медовуха чи легке домашнє пиво – символ добробуту та єдності громади.

Вино – використовували рідше, здебільшого для сакрального підтексту.

Що у давнину їли та пили на поминках українці: ритуальні страви та їхнє значення

Кожна страва на поминальному столі має своє значення (фото: Getty Images)

Живий спадок

Сьогодні поминальні трапези спрощені, але в багатьох родинах досі готують кутю, узвар і млинці. Давні сенси вже не завжди усвідомлюються, проте традиція спільної трапези зберігає головне – пам’ять і повагу до предків.

Що готувати на поминки

Традиційна поминальна трапеза може бути не лише символічною, а й практичною. Ось кілька страв і напоїв, які можна приготувати вдома, зберігаючи давні традиції:

Кутя – класична страва на основі пшениці або ячменю, з маком, медом, родзинками та горіхами. Можна додати трохи сухофруктів для смаку та кольору.

Млинці – круглі, символічні, готуються з пшеничного тіста. Можна подавати з медом або домашнім узваром.

Борщ – легкий, без м’яса або з невеликою кількістю, для символічної “земної” страви.

Каша – рисова або гречана, як елемент символу єдності з предками.

Узвар – напій із сушених яблук, груш, слив та родзинок. Для смаку можна додати мед і трохи кориці.

Риба – запечена або варена, у православній традиції часто використовувалася як символ душі та спасіння.

Хліб – домашній, житній або пшеничний, обов’язковий атрибут поминального столу.

Порада. Навіть якщо ви готуєте сучасну версію поминальної трапези, зберігайте символічний сенс кожної страви. Важливо не тільки приготувати, а й усвідомлювати, що ці страви – знак пам’яті, поваги та духовної єдності.