Часто у повсякденному житті ми автоматично вживаємо кальковані вислови. Українська мова має власні сталі відповідники до поширених російських виразів, пов’язаних із уживанням імен, по батькові та прізвищ.

“Називать по имени и отчеству”

Правильно українською:

Звати (називати) когось на ім’я та по батькові.

Приклади:

Його всі звуть на ім’я та по батькові – Сергій Іванович.

У школі вчителів прийнято називати по батькові.

У діловому або офіційному спілкуванні така форма ввічливого звертання цілком доречна, але в побутовому мовленні частіше використовують лише ім’я:

“Пане Сергію, дозвольте запитати…” замість “Сергію Івановичу”.

“Називать по фамилии”

Український відповідник: називати когось на прізвище.

Приклади:

Кучерявого хлопця часто називали на прізвище – Кучеренко.

У списку учнів він записаний під прізвищем Синиця.