
Хіромантія – один із найдавніших видів ворожіння. Нібито за лініями на руці можна розповісти про людину все: чим вона живе, що її чекає в майбутньому і навіть яке в неї здоров’я. Насправді це лише ще один різновид окультизму. Розбираємося, що говорить про хіромантію наука.
Як з’явилася хіромантія
Хіромантія – це ворожіння по руці. Хіроманти обіцяють, що за формою долоні та розташуванням ліній на ній опишуть характер людини, розкажуть про її минуле і передбачать майбутнє.

Це давня практика. Долю людини за рукою визначали у Вавилоні, Шумері, Єгипті, Фінікії, Індії, Непалі, Тибеті, Китаї, Персії. Принципи хіромантії описував навіть Аристотель. Ворожіння по долоні було популярним аж до Середньовіччя. Християнська церква не схвалювала хіромантію, її вважали різновидом чаклунства.
Інтерес до хіромантії знову зріс у XIX столітті завдяки ірландцю Вільяму Джону Ворнеру, відомому під псевдонімом Хіро. Він нібито навчився читати лінії на руці в індійського гуру. Хіро передбачав долю багатьох відомих людей, наприклад Оскара Вайлда, Марка Твена і короля Великої Британії Георга IV.
Підручники з хіромантії видають навіть сьогодні. Читати долоню навчають на онлайн-курсах. Хіроманти разом з астрологами та нумерологами зафіксовані в Міжнародному класифікаторі професій і спеціальностей ООН. Вони входять до того ж розділу, що й офіціанти, перукарі, гіди.
З хіромантії виросло псевдонаукове вчення – дерматогліфіка. Вона нібито визначає генетичні схильності та схильність до захворювань за відбитками пальців. Дерматогліфіка обіцяє допомогти з вибором професії, виду спорту і навіть партнера.
Як пояснюють можливості хіромантії
У підручниках з хіромантії розповідають про «вплив планет на долоню»: космічні сили впливають на долю і характер людини. Це відображається у знаках на долоні. А хіроманти нібито вміють їх читати. Тож хіромантія пов’язана з іншою псевдонаукою – астрологією.
Є і псевдонаукове пояснення. Відбитки пальців і лінії на долоні формуються у немовляти в утробі матері одночасно з нервовою системою. Відповідно, стверджують хіроманти, вони пов’язані. Тому за долонею можна визначити характер людини та її генетичні схильності. А опосередковано – і долю.
Цікаво, що чітких правил читання ліній на долоні не існує. У різних «школах» хіромантії дотримуються своїх теорій. Немає навіть однозначного розуміння, яку руку вивчати: праву чи ліву. Письменник Нікіта Непряхін у книзі «Анатомія помилок» розповідав, що обговорював ці неузгодженості з практикуючими хіромантами. Вони відповіли, що хіромантія – це дар, і опанувати її дано не кожному.
Що говорить про хіромантію наука
Відбитки пальців справді формуються ще в утробі матері. Їхня форма унікальна, але її визначає не генетика, а випадкові фактори внутрішньоутробного розвитку. Навіть у однояйцевих близнюків відбитки пальців відрізняються.
Лінії на долоні потрібні, щоб її було зручно згинати. Інакше шкіра заважала б людям брати предмети. Зазвичай великих складок на долоні три. Але бувають і винятки. Є люди, у яких лише одна або дві лінії. Іноді це пов’язують із певними генетичними захворюваннями. Проте для діагностики використовують точніші методи, ніж малюнок на долоні.
Стан шкіри і нігтів, колір рук та деякі інші особливості долоні можуть опосередковано вказувати на проблеми зі здоров’ям. Але, знову ж таки, у розпорядженні сучасної медицини є значно точніші методи діагностики.
Висновки про здоров’я і схильності за візерунками долонь антинаукові. Наявні на сьогодні дослідження опубліковані у маловідомих журналах і не пройшли серйозного рецензування. Немає наукових даних, які б підтверджували, що хіромантія справді працює.
Що змушує деякого вірити в хіромантію
Зазвичай хіроманти читають долоню під час особистої зустрічі з клієнтом. Вони використовують класичну для медіумів, екстрасенсів і провісників техніку – холодне читання. Деякі висновки про життя, професію і проблеми людини можна зробити за її зовнішнім виглядом. Наприклад, легко відрізнити руку столяра від руки піаніста. Досвідчений хіромант зазвичай доволі спостережливий і проникливий. Він помічає й тонші деталі: дивиться на одяг, рухи, мовлення людини. Свої здогадки він озвучує відвідувачу і уважно стежить за його реакцією. Якщо припущення влучає в ціль, хіромант починає його розвивати. Якщо ні – не акцентує на ньому увагу і рухається далі.
Відвідувач хіроманта готовий йому вірити і підганяє розмиті формулювання під себе. Він шукає збіги слів провісника зі своїм життям. Цьому сприяє ефект Барнума. Люди вірять узагальненим описам своєї особистості, особливо якщо вони позитивні і нібито створені саме для них.
Візьмемо випадковий опис особистості з книги про хіромантію: «Вони відзначаються потягом до власності й матеріалістичні; люблять смачну їжу, життєві зручності і проявляють ділову активність із метою заробітку. Вони привабливі, симпатичні та пристрасні. Вони віддають перевагу користі перед красою, однак люблять музику, мистецтво і розкіш». Характеристика позитивна і достатньо загальна, щоб кожен побачив у ній і свої риси.
Повіривши в передбачення хіроманта, людина підсвідомо починає діяти так, щоб воно здійснилося. Ефект самореалізованих пророцтв, або ефект Розенталя, поширюється на будь-які передбачення, зокрема й на хіромантію.
Вчені рекомендують відмовитися від послуг хіромантів і дерматогліфічних тестувань. Особливо небезпечними вважаються передбачення, пов’язані зі здоров’ям. Хибні та необґрунтовані поради провісника можуть призвести до непоправних наслідків.
11 