Безпекова ситуація у світі змушує уряд Марка Карні змінювати оборонну політику

Після десятиліть пацифізму та скорочення оборонних витрат Канада повертається до активнішої мілітарної політики. Чинний федеральний бюджет передбачає виділення протягом наступних п’яти років додатково близько $60 млрд на зміцнення збройних сил. Паралельно з цим небаченим із часів Холодної війни збільшенням фінансування Оттава також переглянула оборонну стратегію та суттєво прискорила закупівлю озброєнь.

Хоча зміни почалися ще за прем’єрства Джастіна Трюдо, саме уряд Марка Карні чітко сигналізував: епоха «мирного дивіденду» завершена. Цей розворот став відповіддю на стрімку зміну глобального безпекового середовища. Визначальним фактором стала загарбницька війна Росії проти України, однак важливим було й зростання напруги в Арктиці та Індо-Тихоокеанському регіоні. Сукупність цих чинників повернула питання оборони в центр політичного порядку денного.

Фото: Cpl Gabrielle DesRochers, Caméra de combat des Forces canadiennes

“МИРОТВОРЧА” СПАДЩИНА

Тривалий час Канада позиціонувала себе як державу-миротворця, зосереджену на міжнародній дипломатії, гуманітарних місіях і багатосторонніх інституціях. Військові витрати залишалися відносно низькими, а збройні сили – недоукомплектованими.

Крига скресла після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли Канада почала переосмислювати свою роль у світі. «Канада довгий час жила в ілюзії географічної безпеки, але війна в Україні показала: віддаленість більше не є гарантією», – зазначає експерт із глобальної безпеки, професор Університету Торонто Майкл Гаррісон.

Однак для переходу від риторики до системних змін знадобився час (і кілька погроз анексією). Лише нещодавно Канада досягла попереднього цільового показника витрат НАТО – 2% ВВП на оборону, який ще кілька років тому здавався недосяжним. Нині ж уряд уже говорить про поступовий рух до 3%.

Водночас ключова проблема полягає вже не у нестачі коштів, а в обмеженій інституційній спроможності ефективно їх витрачати. Саме тому уряд Марка Карні створив окреме Бюро оборонних закупівель і запровадив посаду державного секретаря з відповідними повноваженнями.

Фото: Petty Officer Second Class Dan Bard, Directorate Army Public Affairs

НОВІ ПРІОРИТЕТИ

Перелік оборонних напрямів, над якими вже працює уряд, виглядає амбітно, особливо з огляду на попередні роки недофінансування:

• модернізація ВПС, включно із закупівлею 88 сучасних винищувачів (≈ $20 млрд);

• оновлення флоту, зокрема придбання до 12 підводних човнів (≈ $15 млрд);

• розбудова системи раннього попередження (≈ $4 млрд).

Окремий акцент зроблено на Арктиці – регіоні, де Канада дедалі більше відчуває конкуренцію з боку Росії та Китаю. Для посилення своєї присутності Оттава планує інвестувати близько $25 млрд у модернізацію північної військової інфраструктури.

«Арктика – це не лише про кригу і ресурси. Це про контроль над стратегічними маршрутами майбутнього», – пояснює Гаррісон.

Фото: Sgt Aydyn Neifer, Petawawa Garrison Imaging

ВІЙСЬКОВО-ПРОМИСЛОВИЙ РЕНЕСАНС

На тлі суттєвого зростання вартості життя збільшення оборонних витрат могло б викликати суспільне невдоволення. Тому уряд намагається подати переозброєння не лише як безпекову необхідність, а й як економічну можливість. Прем’єр-міністр Марк Карні неодноразово наголошував на важливості розвитку власного військово-промислового комплексу, а не лише закупівлі техніки за кордоном.

Нова оборонна стратегія передбачає підтримку національних виробників, локалізацію виробництва та створення робочих місць. Фактично йдеться про формування нової індустріальної політики, де оборона стає одним із рушіїв економічного розвитку. «Ми бачимо повернення держави як активного гравця в економіці через оборонні замовлення. Це нагадує часи Холодної війни, але в нових умовах», – зазначає професор Королівського військового інституту Канади Жан-Франсуа Леблан.

Важливо й те, що питання оборони поступово виходить за межі партійних суперечок. «Безпека стала новою “надтемою”, яка об’єднує політичний клас. Це прямий наслідок глобальної нестабільності», – вважає Леблан.

Фото: Canadian Forces Combat Camera

ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ ДЛЯ УКРАЇНИ

Попри географічну відстань між нашими країнами новий курс Канади має для України безпосереднє значення. Оттава вже є одним із ключових партнерів Києва, надавши допомогу на майже 20 мільярдів доларів, половина з якої – військова. Посилення обороноздатності Канади відкриває кілька важливих можливостей.

По-перше, це потенційне збільшення обсягів військової допомоги. Розширення власного виробництва і закупівель із-за кордону означає, що Канада зможе передавати більше техніки та боєприпасів союзникам. «Чим сильніша канадська армія, тим більше вона може дозволити собі допомагати союзникам», – підкреслює очільник школи міжнародних відносин Нормана Патерсона в Оттаві Стівен Сайдеман.

По-друге, це питання довгостроковості підтримки, адже допомога Україні дедалі більше інтегрується у стратегічне бачення Канади. Фактично йдеться про поступове включення України до неформальної архітектури безпеки Заходу ще до набуття нею членства в НАТО.

По-третє, зростає потенціал технологічного партнерства. Україна вже має унікальний досвід ведення сучасної війни, який викликає інтерес у західних країн. Канада вже долучилася до фінансування кількох оборонних розробок в Україні, тож немає сумніву, що подібних проєктів незабаром стане більше. «Україна сьогодні – лабораторія сучасної війни. І західні країни, включно з Канадою, зацікавлені у цьому досвіді не менше, аніж Україна – в їхніх ресурсах», – зазначає професор Леблан.

РИЗИКИ Й ОБМЕЖЕННЯ

Утім, швидке переозброєння Канади супроводжується низкою викликів. По-перше, це фінансове навантаження. Зростання оборонних витрат може викликати критику на тлі внутрішніх соціально-економічних проблем, а частина ресурсів потенційно може бути перерозподілена з інших напрямів, включно з міжнародною допомогою.

По-друге, це питання ефективності. Канадські оборонні закупівлі традиційно супроводжуються затримками та перевитратами.

По-третє, кадровий дефіцит. Збройні сили стикаються з труднощами набору та утримання персоналу, попри покращення умов служби та спроби розбудови резерву. «Гроші – це лише частина рішення. Без людей і ефективного управління переозброєння може залишитися на папері», – попереджає Сайдеман.

Марк Карні. Фото: Simon Dawson / Bloomberg, source – Bank of England on Flickr, licensed under CC BY-ND 2.0

НОВЕ БЕЗПЕКОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ – НОВІ ЦІННОСТІ

«Тепер ми покладаємося не лише на силу наших цінностей, а й на цінність нашої сили», – заявив Марк Карні під час цьогорічного виступу в Давосі. Ця теза точно відображає нове бачення ролі Канади у світі. Від держави, що робила ставку винятково на дипломатію, вона поступово переходить до більш прагматичної та жорсткої моделі безпеки.

Цей процес ще далекий від завершення. Однак уже зараз очевидно: повернення Канади до активної оборонної політики змінює баланс сил не лише в Північній Америці, а й у ширшому трансатлантичному просторі. Хоча Канада ніколи не прагнула бути військовою наддержавою, її економічна вага робить це переозброєння відчутним фактором міжнародної політики.

Для України висновок очевидний: серед її союзників з’являється сильніший і більш готовий до довгострокового протистояння партнер. І в умовах затяжної війни це може мати важливе значення.

Максим Наливайко, Оттава