
Легенда про багату острівну цивілізацію, яка за один день пішла під воду через землетруси та повінь, описана у діалогах Платона «Тімей» і «Крітій» близько 360 року до н. е.
Більшість сучасних істориків вважає цю розповідь філософською алегорією. Проте Ґаллодет і команда фахівців переконані: сучасні 3D-моделі океанічного дна дають підстави перевірити реальність існування легендарного об’єкта.
Ініціатором проєкту виступив лікар швидкої допомоги, який понад 10 років збирав геологічні та археологічні дані й вивчав оригінальні тексти Платона.
До аналізу залучили фізика Макса Дерахшані, який застосував алгоритми аналізу тривимірного рельєфу, щоб відрізнити природні геологічні утворення від штучних споруд.
Точні координати ділянки наразі тримають у таємниці через угоду про нерозголошення (NDA).
Аргументи та методологія дослідження
Дослідники спираються на зіставлення геометричних параметрів підводного рельєфу з античними джерелами, а саме:
Збіг топографії: Ґаллодет стверджує, що розміри каналів та кільцевих структур на батиметричних картах відповідають опису столиці Атлантиди.
Технологічна перевірка: для підтвердження штучного походження об’єктів планують залучити глибоководні дистанційно керовані апарати.
Залучення експертів: проєктом зацікавився дослідник глибоководного океану Віктор Весково, який висловив готовність приєднатися до експедиції.
Серед гіпотетичних локацій обговорюють Азорське плато — вулканічний підводний масив у Північній Атлантиці на стику трьох тектонічних платформ.
Прибічники цієї версії вважають Азорські острови вершинами затонулого континенту.
Водночас наукова спільнота наголошує на відсутності геологічних підтверджень раптового занурення суші в цьому регіоні за останні 11 000 років. Дослідники зазначають, що лише безпосередній спуск та збір проб ґрунту дозволять отримати остаточні відповіді.
12 