За його словами, сьогодні FPV в Україні виробляють понад 160 компаній, а сукупна виробнича спроможність перевищує 8 млн дронів на рік. У 2025 році Сили оборони отримали 3 млн FPV.

За перше півріччя 2026 року держава законтрактувала безпілотники різних типів на 333,6 млрд гривень, причому найбільшою категорією були саме FPV. Це вже не експериментальна технологія, а промисловий масштаб.

Окрім того, за останні роки FPV-дрони змінили і географію, і швидкість війни. Вони дали тактичним підрозділам власний засіб точного ураження з відеоконтролем. У традиційній системі між виявленням цілі та артилерійським ударом могло минати від 20 хвилин до кількох годин.

Інтеграція розвідки, FPV-дронів і цифрових систем скоротила цей цикл до лічених хвилин. Масове застосування дронів сформувало зони постійного ураження, ускладнило рух бронетехніки, підвезення боєприпасів, ротації та евакуацію. Наприклад, у 2025 році близько 60% втрат противника були пов’язані із застосуванням FPV-дронів.

«Водночас FPV — це технологія постійної адаптації. Уже станом на квітень 2026 року було поставлено понад 92% усього торішнього обсягу. Нові рішення випробовуються на відстані до 25 кілометрів під впливом різних типів радіоелектронної боротьби», — підкреслив Федірко.