На відстані близько 100 мільйонів світлових років астрономи зафіксували, як карликова галактика AGC 727130 буквально «згасає», втрачаючи свій зоряний газ під дією космічної павутини — гігантської мережі матерії, що пронизує весь Всесвіт.

Команда під керівництвом Ніколаса Любера з Колумбійського університету виявила галактику за допомогою радіотелескопа Very Large Array у Нью-Мексико. Її одна сторона виглядає звичайною, тоді як інша — розтягнута шлейфом холодного газу, що відривається в міжгалактичний простір. Моделювання показує, що це результат процесу розривання тиском, коли галактика, рухаючись через розріджену міжгалактичну речовину в структурі павутини, залишає за собою частину газу — головного палива для народження нових зірок.

«Ідея, що космічна павутина може витісняти газ із галактик, не нова, але побачити це безпосередньо — величезна удача», — зазначив Лубер. AGC 727130 розташована на перетині кількох ниток павутини, де тиск особливо сильний, тому втрата газу відбувається швидше, ніж у більшості подібних об’єктів.

Подібні явища вкрай рідкісні: лише 0,06 % карликових галактик за межами великих систем виявлені як «загашені» — тобто ті, що перестали формувати зірки. «Це, можливо, перший явний випадок, коли ми бачимо, як саме космічна павутина позбавляє галактику її газу, а не взаємодія з іншою галактикою», — сказала Жаклін ван Горком, співавторка дослідження.

Відкриття має велике космологічне значення, адже допомагає пояснити так звану «проблему зниклих супутників» — розбіжність між теоретичними моделями, що передбачають велику кількість карликових галактик, і реально спостережуваною їх кількістю. «Ми бачимо, що загасання може відбуватись навіть далеко від більших галактик — просто через вплив самої павутини», — підкреслила Сабріна Стірвалт з Оксідентального коледжу.

Майбутні карти розподілу газу, створені новими поколіннями радіотелескопів, можуть виявити більше таких випадків — і тоді ми зможемо краще зрозуміти, як космічна павутина не лише створює, а й руйнує галактики у своїй невидимій мережі.