Археологи розкрили нові подробиці загадкової пам’ятки Монте Сьєрпе в південному Перу, яка понад пів століття залишалася однією з найзагадковіших споруд доколумбової Америки.

Понад 5000 отворів, видовбаних у довгій смузі на вершині гірського хребта, утворюють структуру завдовжки близько 1,5 кілометра. Вона настільки масштабна, що її форма помітна лише з повітря. Від моменту її відкриття у 1933 році точилися суперечки — від гіпотез про сільськогосподарські резервуари до версій про культові споруди. Тепер команда археолога Джейкоба Бонгерса з Університету Сіднея пропонує переконливе пояснення.

Аналіз осаду, рослинних решток і фрагментів кераміки з ям показав, що Монте Сьєрпе могла бути ринковим майданчиком або складом для зберігання продуктів. Дослідники виявили залишки крохмалю й пилкових зерен кукурудзи, амаранту, кабачків і трав родини Pooidae, а також сліди очерету та верби, які могли використовуватися для виготовлення кошиків для транспортування їжі. Це свідчить, що отвори використовувалися для короткострокового зберігання сільськогосподарських товарів.

Радіовуглецеве датування показало, що структура була створена між 1320 і 1405 роками н. е., тобто ще до приходу інків у цей регіон. Її, ймовірно, спорудила культура Чінча, яка згодом увійшла до складу інкської держави. Коли інки розширили свої володіння, вони могли перепрофілювати Монте Сьєрпе. Аерофотозйомка показала, що отвори згруповані у візерунки, подібні до вузлової системи кіпу — стародавнього інкського інструменту обліку та податків.

«В основному я розглядаю ці ями як вид соціальної технології, яка об’єднувала людей, а згодом стала великомасштабною системою обліку в імперії інків», — пояснює Бонгерс. На його думку, Монте Сьєрпе могла слугувати “ландшафтним кіпу”, де кожен блок отворів відповідав певним записам чи одиницям данини.

Дослідники підкреслюють, що Монте Сьєрпе є унікальним прикладом ландшафтної інженерії та соціальної організації. Спорудження понад п’яти тисяч укріплених камінням ям потребувало ретельного планування, трудових ресурсів і колективної координації. «Ми наближаємося до розуміння цього таємничого місця. Це дуже захоплююче», — додає Бонгерс.

Наступним етапом стане друга фаза польових робіт: учені планують датувати більше ям, зібрати додаткові зразки та порівняти їх із місцевими кіпу, щоб уточнити, чи справді Монте Сьєрпе була ранньою формою системи обліку. Якщо гіпотеза підтвердиться, це відкриття допоможе зрозуміти, як доінкські культури Південної Америки розвивали складні адміністративні технології задовго до появи письма.