Іноді для саморозвитку корисно занудьгувати й вирушити на прогулянку.

Допитливість — це не дитяча риса, а навичка, яка напряму впливає на якість життя дорослої людини. Вона допомагає краще навчатися, адаптуватися до змін і знаходити нестандартні рішення у роботі та повсякденності. Навіть проста нудьга може стати точкою старту для розвитку цієї здатності, якщо дозволити собі зупинитися й уважніше подивитися на світ довкола.

Що потрібно знати про допитливість і якою вона буває

Люди допитливі, тому що отримання нової інформації приємне на фізіологічному рівні. Коли людині цікаво шукати відповіді на запитання, у неї виділяється дофамін. Тому мозок прагне до поведінки, яка забезпечить тілу викид цього гормону й допоможе відчути задоволення. У цього механізму є й зворотний бік.

Для мозку будь-яка нова інформація цінна сама по собі, незалежно від її якості.

Наприклад, коли ми гортаємо стрічку соцмереж, ми також отримуємо дофамін. Але якщо сидіти там годинами, можна зіткнутися з тривожністю та депресією. Тому для задоволення допитливості краще використовувати різні способи: читати книжки, дивитися цікаві фільми, подорожувати.

Існує два види допитливості:

• Перцептивна виявляється в тому, що нам подобається обирати нові речі замість уже знайомих. До речі, це відчуття притаманне не лише людям, а й тваринам. Наприклад, прагнення досліджувати довкілля допомагає воронам вигадувати прості інструменти й добувати з їхньою допомогою їжу з вузьких щілин та отворів.
• Епістемічна допитливість — це жага знань, яка спонукає вивчати нові ідеї та заповнювати прогалини в інформації. Вона властива лише людині. На думку професора антропології Агустіна Фуентеса, протягом історії така форма допитливості допомагала людям заселяти віддалені куточки планети й опановувати нові технології — від ручних рубил до смартфонів.

Щоб зрозуміти, чим один вид відрізняється від іншого, уявіть гіперболізовану ситуацію: людина хоче схуднути. Перцептивна допитливість змусить її знову й знову клікати на яскраву рекламу, яка обіцяє швидкий результат «без дієт і виснажливих тренувань». Епістемічна ж допоможе розібратися, як працює дефіцит калорій, чому стрес впливає на вагу та які чинники позначаються на метаболізмі.

Як інтерес до навколишнього світу допомагає в житті

Допитливий розум дає кілька переваг:

• Сприяє кар’єрному зростанню. Допитливі люди отримують задоволення від навчання й досягають академічних успіхів. Вони більше залучені в роботу, ніж їхні менш допитливі колеги. Інтерес до завдань спрощує їх розв’язання й знижує відчуття втоми.
• Допомагає у спілкуванні. Вчені з’ясували, що людина, яка виявляє щирий інтерес до розмови, стає привабливішим співрозмовником. Спілкування з людьми поза звичним колом допомагає зрозуміти, що в кожного свій життєвий досвід, який формує різницю у поглядах.
• Робить щасливішим. Допитливі люди частіше відчувають позитивні емоції, менше тривожаться й більше задоволені життям.

Як розвивати допитливість

1. Дозволяйте собі нудьгувати

Якщо здається, що вам нічого не цікаво, спробуйте відкласти справи вбік. Вийдіть на прогулянку, подрімайте або помрійте. Мозок, зосереджений на інтенсивній роботі, споживає багато енергії. Коли всі завдання виконано, він переходить у пасивний режим: закріплює спогади, аналізує отриманий досвід і прикидає, як застосувати його в майбутньому. У цей період людині можуть спадати на думку творчі ідеї. Наприклад, за результатами одного опитування, у 72% респондентів нестандартні рішення народжувалися в душі.

Автори книги «Із мого черепа: психологія нудьги» Джеймс Данкер та Джон Іствуд вважають, що нудьга корисна і з іншої причини. Вона допомагає людині зрозуміти, що для неї справді важливо, і знайти заняття, які задовольняють інтелектуальну допитливість.

2. Заглядайте до книжкових магазинів і бібліотек

В інтернеті легко знайти відповідь на будь-яке запитання. Але шансів випадково натрапити на цікаві дані, не пов’язані з конкретними темами, там менше. Автор книги «Допитливість: бажання знати і чому від цього залежить ваше майбутнє» Айан Леслі радить час від часу заходити до книжкового магазину або бібліотеки. Це дає змогу відкрити для себе інформацію, добір якої не продиктований алгоритмами на основі ваших пошукових запитів.

«Брак інтуїції ускладнює інновації, адже інновації ґрунтуються на несподіваних зіткненнях знань та ідей», — з книги “Допитливість: бажання знати і чому від цього залежить ваше майбутнє”.

3. Навчайтеся нового

Айан Леслі також зазначає, що творчість не виникає з нічого. Успішні новатори й митці накопичують знання, які згодом можуть використати. Вони поєднують ідеї та теми, проводять аналогії й шукають незвичні закономірності доти, доки не досягають творчого прориву. Спробуйте не обмежувати пізнання лише тим, що може знадобитися у справах. Ходіть на виставки й лекції, записуйтеся на майстер-класи або відкривайте для себе нові види спорту — це підживлює допитливість.

4. Ставте запитання

Людський мозок схильний до когнітивних викривлень, які заважають тверезо оцінювати ситуацію. Навіть якщо ви впевнені, що певне твердження — істина, не припиняйте ставити запитання. Чому все влаштовано саме так? Як це має працювати? Як можна вплинути на ситуацію? Чи є інший спосіб розв’язати цю проблему? Так ви частіше помічатимете помилки й невідповідності, звикнете аналізувати обставини та критично ставитися до власних суджень. А ще це допомагає краще зрозуміти, як улаштований світ довкола і чому ми ухвалюємо ті чи інші рішення.