Дослідження показало, що «крайовий ефект» («відмінності між краєм лісу та його внутрішніми ділянками») поширюється на мікробів і не залежить від виду дерева-господаря, у матеріалі повідомляє Phys.org. Роботу виконав Джеффрі Зан, доцент прикладних наук William & Mary. Результати опублікували у журналі Fungal Ecology.

Упродовж десятиліть науковці бачили, що гриби на краях лісів відрізняються від внутрішніх. Було складно відокремити вплив середовища від впливу різних видів дерев. Для цього Зан обрав незвичний об’єкт спостереження — Пандо в національному лісі Фішлейк у штаті Юта.

Пандо виглядає як ліс площею 106 акрів. У повідомленні зазначено, що це один клональний організм осики з понад 40 000 генетично однакових стовбурів. Вони з’єднані спільною кореневою системою, тому відмінності пояснюють умовами середовища.
Команда застосувала «штрихкодування ДНК» («ідентифікацію видів за короткими ділянками геному») для моделей грибного мікробіому Пандо. «Ми показали вперше, що крайові ефекти реальні для мікробів, незалежно від їхніх господарів» — Джеффрі Зан (переклад з англ.). За повідомленням, умови на краю впливають на те, які грибні види прибувають і виживають.
Окремо автори відзначили роль перенесення з вітром. «Вітром занесені чинники середовища сильніше формують збирання мікробіому в малих або фрагментованих лісових ділянках» — Джеффрі Зан (переклад з англ.). Він додав, що зі зростанням вирубок «пейзажі стають більш клаптиковими», а мінливість мікробіомів зростає.
У матеріалі пояснюють наслідок фрагментації: частка «країв» у таких лісах збільшується. Це підвищує ризик того, що мікробні спільноти стануть менш стабільними. Повідомляється, що така нестабільність може впливати на стійкість рослин до посухи, хвороб і кліматичного стресу.
Зан очолює лабораторію Translational Insights into microbial Diversity, Assembly, & Linkages. Її робота охоплює різні екосистеми, від океанів до прерій під загрозою. «Іноді ми аналізуємо ДНК зі стратосфери, інколи проєктуємо пробіотичні мікробіоми для охорони природи» — Джеффрі Зан (переклад з англ.).
Також згадано застосування «штучного інтелекту» («алгоритмів для прогнозування складних систем») для прогнозу динаміки мікробіомів. Це має допомагати роботам із збереження та відновлення природних територій. За повідомленням, Зан бере участь в ініціативі AI4Environment і співпрацює з Інститутом інтегративної охорони природи William & Mary.
У розділі про плани описано підготовку грантових заявок щодо прибережного відновлення та «інженерії мікробіому» («цілеспрямованого формування мікробних спільнот»). Також ідеться про співпрацю з іншими університетами. Зан викладає курс «Суперкомп’ютери для науки» і планує курс з розширеної статистики та візуалізації даних.
12 