Команда науковців під керівництвом Яньлін Лв із Хуачжунського університету науки і технологій з’ясувала, що п’ять популярних моделей харчування пов’язані з більшою тривалістю життя. Причому цей ефект зберігається навіть у людей із генетичною схильністю до ранньої смерті. Такого висновку дослідники дійшли, проаналізувавши дані 103 000 учасників британського біобанку.

Вчені оцінили, наскільки раціон цих людей відповідав п’яти раніше валідованим дієтам: середземноморській, рослинній, DASH (підходи до харчування для зниження артеріального тиску), DRRD (дієта для зниження ризику діабету) та AHEI (альтернативний індекс здорового харчування). Після цього за учасниками спостерігали протягом 10 років.

За цей час померли близько 4 300 осіб. Аналіз показав: ті, чий раціон найбільше відповідав одній або кільком із цих моделей, у період спостереження помирали рідше — навіть з урахуванням рівня фізичної активності та куріння. За підрахунками дослідників, 45-річна людина з групи з найздоровішим харчуванням може прожити в середньому на півтора–три роки довше, ніж її ровесник із групи з найменш здоровим раціоном.

Важливо, що учасники із «здорової» групи не дотримувалися дієт ідеально — їхні показники були високими, але не максимальними.

“Це обнадіює, адже показує: не потрібно бути абсолютно бездоганним, щоб отримувати користь”, — Клер Коллінз, стороння експертка з Університету Ньюкасла.

Усі п’ять моделей харчування відрізняються в деталях, але загалом передбачають часте й різноманітне споживання овочів і фруктів, цільнозернових продуктів та нежирних джерел білка, зокрема рослинних. Також вони обмежують вживання солодких напоїв і ультраоброблених продуктів.

Окремо дослідження показало: навіть люди з генетичними особливостями, пов’язаними з коротшою тривалістю життя, помирали рідше, якщо дотримувалися здорового раціону. За словами Коллінз, це свідчить про те, що харчування здатне суттєво впливати на ризик смертності незалежно від спадковості.

Ймовірна причина такого ефекту — у великій кількості та різноманітності рослинної їжі. Вона містить клітковину, вітаміни, мінерали та фітонутрієнти. Клітковина під час метаболізму в кишківнику утворює коротколанцюгові жирні кислоти з протизапальною дією та підтримує імунну функцію.

“Фітонутрієнти відіграють активну роль, наприклад, у підвищенні чутливості до інсуліну та активації протиракових механізмів”, — Клер Коллінз.

Водночас робота має обмеження. Раціон учасників оцінювали за їхніми спогадами про харчування за останні 24 години протягом лише двох днів. За словами Луїджі Фонтани з Сіднейського університету, багатоденний харчовий щоденник дав би змогу точніше оцінити довгострокові звички.

Крім того, дослідження мало спостережний характер: учених не переводили людей на дієту експериментально, а аналізували вже наявні дані. Проте результати узгоджуються з іншими роботами, у яких ці самі моделі харчування пов’язували з нижчим ризиком захворювань і більшою тривалістю життя.