Народження принца Ендрю — другого сина королеви

Королеві було 34 роки, коли вона народила свого другого сина і третю дитину (після принца Чарльза (1948 р.н.) та принцеси Анни (1950 р.н.). Ендрю з’явився на світ 19 лютого 1960 року в Лондоні. Як і перші двоє дітей королеви, юний принц виховувався в Гезердауні поблизу Аскота у графстві Беркшир.

Не секрет, що виховання дітей ніколи не буває легким, тим більше — виховання дітей в одній з найстаріших королівських сімей, яка найпильніше вивчалася. Королівський історик Девід Каннадайн переконаний, що почуття провини Єлизавети II могло бути одним із факторів, які вплинули на її молодших синів — принців Ендрю та Едварда (наймолодший з яких народився через чотири роки після свого брата).

У своїй книжці «Королева Єлизавета II: коротка біографія виняткової монархині» Девід пише: «Королева надто пестила своїх двох молодших синів». Автор припускає, що це могло бути результатом «скарг старшого сина принца Чарльза на те, що його батьки були надто відсторонені», про що повідомляє womanandhome.

Як виховували Чарльза та його сестру Анну

Первісток королеви — принц Чарльз — народився 14 листопада 1948 року в Букінгемському палаці. Від 5 до 8 років він здобував домашню освіту, якою займалася його гувернантка Кетрін Піблз, а потім почав навчатися у школі Гілл-Гаус у Західному Лондоні та став першим спадкоємцем престолу, який здобув освіту в школі, а не у приватних вчителів.

Майбутній король навчався у школах, які свого часу відвідував його батько принц Філіп — школі Чіам у Гемпширі, а потім Гордонстоуні в Мореї. Чарльз був чутливою дитиною і багато королівських біографів описували його стосунки з батьками, як «холодні». В авторизованій біографії Джонатана Дімблбі 1994 року батьки хлопчика були описані як «фізично та емоційно відсторонені, а Філіпа критикували за ігнорування чутливої натури сина, зокрема за те, що він наполягав на його навчанні в Гордонстоуні, де з малого знущалися.

1967 року, після середньої школи, спадкоємець престолу, незважаючи на посередній атестат, вступив до Кембриджського університету, де спочатку вивчав археологію та антропологію, а потім перевівся на історичний факультет.

Чарльз і принцеса Анна народилися з різницею лише у два роки. Така «прохолода» у вихованні з боку їхніх батьків пояснювалася тим, що королева Єлизавета та її чоловік принц Філіп самі росли в сім’ях, де не прищеплювали тактильність у взаєминах між дорослими й дітьми з дитинства.

Авторка ще однієї королівської біографії Інгрід Сьюард писала: «Я впевнена, що всередині вона була дуже емоційною, але ніколи цього не показувала. Саме так її виховали. Думаю, змінити її було практично неможливо. Передбачається, що королева все ж намагалася працювати над цим боком своєї особистості, і це вплинуло на її виховання двох молодших дітей».

Як надмірна лояльність вплинула на принца Ендрю

Оскільки Єлизавета II намагалася компенсувати свою постійну зайнятість увагою і практично вседозволеністю, це не могло не позначитися на її середньому синові Ендрю. Експерти припускають, що як результат, у експринца «розвилося надмірне почуття власної переваги та завищена думка про власні здібності», що призвело до серйозних помилок у судженнях і загалом у житті.

Єлизавета II говорила, що Ендрю — її «ахіллесова п’ята», і ні для кого не було секретом, що він був її найулюбленішим сином. Ймовірно, саме з цієї причини вона була на його боці до самого кінця, не позбавила його титулів, як зробив король Чарльз, ще 2019 року, коли скандал зі зв’язками Ендрю з засудженим педофілом Джеффрі Епштейном став надбанням громадськості, а також підтримала його під час судового процесу Вірджинії Джуффре (однієї з жертв Епштейна, яка стверджувала, що Ендрю спав з нею, коли їй було лише 17 років).

Що цікаво, наймолодша дитина королеви — принц Едвард — всупереч такому ж лагіднішому вихованню виріс цілком нормальною людиною і гарним сім’янином з чистою репутацією.