Протягом понад двох десятиліть Ілон Маск публічно називав Марс єдиною справжньою метою SpaceX. Щоправда, ще у січні 2025 року він написав у соцмережі X: «Місяць — це відволікання. Ні, ми летимо прямо на Марс». Але у лютому 2026 року відбувся несподіваний розворот: про принципову зміну стратегії компанії повідомляє ECOticias з посиланням на пряму заяву Маска в X. SpaceX відтепер зосереджена на будівництві «самозростаючого міста» на Місяці — і Маск стверджує, що це можна зробити менш ніж за десять років.


Що відомо коротко
- Заява: 8 лютого 2026 року Маск написав у X, що SpaceX вже переключилася на Місяць, оскільки це реалістичніше, ніж Марс у найближчій перспективі.
- Аргумент логістики: до Місяця можна летіти кожні 10 днів, подорож займає 2 доби; до Марсу — лише раз на 26 місяців за сприятливого збігу орбіт, і дорога займає ~6 місяців.
- Терміни: місячне місто — менш ніж за 10 років; старт марсіанського проєкту відкладається на 5–7 років.
- Фінансовий контекст: злиття SpaceX і xAI оцінено в понад $1 трлн; компанія готується до IPO, що може стати найбільшим в американській історії.
- Застереження критиків: Маск вже переносив дедлайни для Марсу щонайменше чотири рази — з 2018-го на 2022-й, потім на 2026-й, тепер на початок 2030-х.
Чому Місяць, а не Марс
Логіка Маска проста й операційна. Через різницю орбітальних циклів Землі та Марсу стартові вікна для польоту на Червону планету відкриваються лише раз на 26 місяців — і кожна помилка в конструкції або системах обходиться дворічним очікуванням наступного вікна. Місяць у цьому сенсі — набагато гнучкіший полігон: старт можливий кожні 10 днів, а у разі аварії або технічного збою екіпаж здатний повернутись на Землю за дві доби, а не за пів року.
«Місія SpaceX залишається тією ж: поширити свідомість і життя, яке ми знаємо, до зірок», — написав Маск у своєму дописі. «Але головний пріоритет — забезпечити майбутнє цивілізації, а Місяць — швидший шлях до цього».
Під «самозростаючим містом» Маск розуміє базу, яка поступово стає самодостатньою — без постійного постачання з Землі. Для цього передбачається видобуток місячних ресурсів: перетворення льоду на воду та кисень, використання місячного реголіту для будівництва, а також розгортання сонячних електростанцій. Автономні роботи та системи штучного інтелекту мають стати першою «хвилею» освоєння ще до прибуття людей.
Деталі нової стратегії і роль xAI
Розворот SpaceX збігся з кількома стратегічними подіями. У лютому 2026 року компанія поглинула xAI — стартап штучного інтелекту Маска, що оцінюється в $250 млрд. Разом зі SpaceX ($1 трлн) це утворило найдорожчу приватну компанію у світі. Внутрішній меморандум SpaceX від 2 лютого описував плани постійних місячних баз і орбітальних центрів обробки даних, що живляться від сонячної енергії в космосі — де її вдесятеро більше, ніж на поверхні Землі.
Тобто Місяць у плануванні SpaceX — це не лише про космос. Це ще й про штучний інтелект, супутникові мережі та енергетику. Starlink уже генерує переважну частину доходів компанії; NASA-контракти, за словами Маска, становитимуть менш ніж 5% виручки цього року.
Разом із тим SpaceX зберігає контракт NASA на $2,9 млрд для розробки місячного посадкового модуля Starship у рамках програми Artemis. Перший безпілотний місячний старт Starship заплановано на березень 2027 року. Перша висадка людей — в рамках Artemis IV — цілиться у 2028-й. Про підготовку до першого кроку, Artemis II, ми вже детально розповідали на cikavosti.com.
Що показали нові розрахунки про вплив на Землю
Амбіційний план має й зворотний бік. Значне нарощування кількості ракетних запусків несе екологічні наслідки для Землі. Дослідження вчених Колумбійського університету показали, що чорний вуглець від ракетних двигунів здатний нагрівати стратосферу, сприяти руйнуванню озонового шару та підвищувати рівень водяної пари у верхній атмосфері. Огляд у журналі Science of the Total Environment попереджає: неконтрольоване зростання кількості запусків загрожує зійтися у протиріччі з глобальними цілями кліматичного нейтралітету.
Парадокс полягає в тому, що місяцеве місто, задля виживання, мусить бути практично ідеальним з погляду ефективності — замкнені цикли водопостачання, нульові втрати повітря, мінімальне енергоспоживання. Інженерні рішення, відпрацьовані там, потенційно можуть повернутися на Землю: від технологій очищення води до стійкого землеробства в умовах посухи. NASA вже тестує видобуток ресурсів з місячного реголіту, включаючи рідкісний гелій-3 — потенційне паливо для термоядерної енергетики майбутнього.
Чому це важливо для науки і цивілізації
SpaceX — не єдина, хто дивиться на Місяць. США, Китай, Індія та Європейське космічне агентство ESA мають власні місячні амбіції, і конкуренція загострюється. Якщо SpaceX справді побудує самодостатню інфраструктуру до кінця десятиліття — це кардинально змінить правила гри: Місяць перетвориться не просто на науковий форпост, а на реальний плацдарм для розгортання міжпланетної цивілізації.
Але дослідники Space Policy застерігають: Місяць має крихке середовище й обмежені доступні ресурси, а масштабне комерційне видобування може завдати незворотної шкоди ще до того, як людство виробить правові механізми захисту. НАСА вже дослідило деталізоване зображення південного полюса Місяця, де зосереджені найбільші поклади водяного льоду — саме туди цілять майбутні місії.
Цікаві факти
- Маск уже переносив дедлайн для Марсу чотири рази. У 2016 році він обіцяв посадку на Марс у 2018-му, потім — у 2022-му, потім — у 2026-му. Тепер старт марсіанської фази зміщено на 2030–2031 роки. Журналісти Scientific American нагадують: цей патерн притаманний практично всім великим проєктам Маска.
- Starship досі не виходив на орбіту. Ракета Starship, яка є центральним інструментом усіх цих планів, провела 11 випробувальних польотів, п’ять із яких завершилися катастрофою. До перевіреного орбітального польоту — й тим більше до місячної посадки — ще дуже далеко, попри те що NASA вже уклало контракт на Starship HLS вартістю $2,9 млрд.
- Злиття SpaceX і xAI — найдорожча приватна угода в історії. Після об’єднання компаній їхня сукупна оцінка перевищила $1,25 трлн, що робить цей конгломерат дорожчим за більшість публічних корпорацій світу.
- Місячні запаси льоду — ключ до всього. За даними NASA, поблизу південного полюса Місяця зосереджені мільярди тонн водяного льоду у постійно затінених кратерах. Вода — це одночасно питний запас, паливо (водень + кисень) і захист від радіації. Без освоєння цих покладів жодне постійне місячне місто неможливе.
FAQ
Що означає «самозростаюче місто» на Місяці? Маск має на увазі базу, що здатна розширюватися власними силами — без постачання кожного кілограму ресурсів з Землі. Для цього потрібно видобувати воду з місячного льоду, виробляти кисень і будівельні матеріали з реголіту, а також забезпечувати енергію від сонячних панелей. Автономні роботи та системи ШІ мають закласти інфраструктуру ще до прибуття постійного екіпажу.
Чи відмовився Маск від Марсу остаточно? Ні. Маск явно зазначив, що SpaceX розпочне марсіанський проєкт приблизно через 5–7 років. Але пріоритет змінено: Місяць — першочергово, Марс — наступним кроком. Критики звертають увагу, що подібні обіцянки компанія давала й щодо попередніх марсіанських дедлайнів.
Як це пов’язано з програмою NASA Artemis? Напряму. SpaceX має контракт NASA на розробку місячного посадкового модуля Starship для програми Artemis. Перша пілотована посадка в рамках Artemis IV запланована на 2028 рік. Маскова «місячна переорієнтація» збігається з напрямком, який NASA обрала ще у 2017 році.
WOW-факт: Ще рік тому Ілон Маск публічно називав Місяць «відволіканням» і обіцяв летіти «прямо на Марс» — але 8 лютого 2026 року, поки 135 мільйонів людей дивилися Супербол, він написав у X кілька речень, що перевернули двадцятирічну стратегію найдорожчої приватної компанії у світі.
10 