Ми ухвалюємо рішення щодня, і це не завжди просто. Іноді дуже хочеться отримати хоч якусь підказку від Всесвіту. Для цього дехто йде до таролога або читає гороскоп, але є набагато швидший і логічно обґрунтований спосіб.

Що таке метод 10/10/10

1. Що ви думатимете про зроблений вибір через 10 хвилин?
2. А через 10 місяців?
3. Через 10 років?

Пропустивши варіанти рішення через цю рамку запитань, ви зможете оцінити їхні наслідки в перспективі. А потім порівняти й обрати той результат, який підходить саме вам.

Чому це працює

Метод хороший тим, що дає змогу дистанціюватися від миттєвих емоцій. Тривога, гнів і навіть сильна радість заважають мислити тверезо та стають причиною того, чому ми робимо вибір, про який потім шкодуємо. Що важливіше рішення — то більше емоцій воно викликає.

Коли ми розглядаємо вибір крізь призму майбутнього, почуття відходять на другий план. Це простий спосіб знизити тиск на себе й вийти з глухого кута. А іноді метод допомагає зрозуміти, що питання не варте переживань, які ви відчуваєте, бо зовсім скоро воно вже не матиме жодного значення.

Як використовувати метод

Техніку 10/10/10 застосовують у різних сферах: роботі, стосунках, побутових питаннях. Авторка методу написала книжку — «10−10−10: A Life Transforming Idea», — у якій детально розбирає життєві історії, де цей інструмент спрацював.

Приклад застосування

Розглянемо ситуацію дівчини Каті, яка страждає на роботі. Катя завжди мріяла потрапити до відомої компанії, що займається мистецтвом. Але через пів року роботи в ній відчула розчарування: відділ постійно працює в авральному режимі, доводиться брати завдання на вечір і вихідні, а зарплата виявилася нижчою, ніж обіцяли. Дівчина не знає, чи звільнятися, чи почекати, адже керівництво обіцяє, що все налагодиться.

Катя вирішує скористатися методом 10/10/10 і уявити, що буде, якщо вона звільниться.

«Через 10 хвилин я відчула б полегшення, бо через навантаження накопичилася величезна втома. Через 10 місяців я навряд чи пошкодувала б про своє рішення. Адже я точно почну працювати в іншому місці, і, найімовірніше, воно буде не гіршим, бо в мене стало більше досвіду й навичок. Ще я зможу дізнатися, як усе влаштовано в новій компанії, і це також допоможе професійно прокачатися. Через 10 років, імовірно, я вже не раз зміню роботу, а цей етап сприйматиму з вдячністю. Зрештою, я мріяла потрапити в компанію — і мрія здійснилася. Хай навіть я зрозуміла, що вона мені не підходить».

А що буде, якщо Катя вирішить залишитися?

«Імовірно, через 10 хвилин я знову подумаю, як сильно втомилася і скільки ще зможу протриматися. Буду звинувачувати себе за м’якотілість. Якщо роботи не стане менше, через 10 місяців я, ймовірно, познайомлюся з вигоранням. Я читала, як складно з ним боротися, тож це може поставити під питання всю мою кар’єру. За такого розвитку подій через 10 років я шкодуватиму, що не подбала про себе. Адже з роботи можна піти, а потім повернутися, коли ситуація налагодиться. А от здоров’я так просто не повернеш».

У ситуації Каті правильнішим для неї буде рішення звільнитися.

Як зробити техніку ще ефективнішою

Сьюзі Велч переконана, що ключ до результативності її методу — у розумінні особистих цінностей. Уявити наслідки рішення — це лише половина справи. Важливо оцінити, наскільки ці наслідки привабливі саме для вас, адже деякі бажання непомітно нав’язує нам суспільство.

Навіть рішення Каті в історії вище могло бути іншим. Наприклад, якби замість нового досвіду, розвитку кар’єри та здоров’я серед її цінностей були стабільність і близькість до мистецтва.

Щоб розібратися з особистими цінностями, Велч рекомендує поставити собі ще три запитання:

1. Про що ви могли б шкодувати у свій 75-й день народження?
2. Що б ви хотіли, щоб люди говорили, обговорюючи вас, коли вас немає поруч?
3. Що ви обожнювали й чого не любили в дитинстві?

Коли ви добре знаєте себе, ухвалювати рішення легше, а ризик, що вони призведуть до жалю, — менший.