Коли Катя (ім’я змінено) сварилася з колишнім хлопцем, вона надсилала скриншоти їхнього листування на аналіз нейромережі. Дівчина просила штучний інтелект «об’єктивно розібрати сварку, знайти винного й дати пораду». «Мені здавалося, що я чогось не розумію або мною маніпулюють, тому за допомогою ШІ я хотіла переконатися, що я не божевільна», — поділилася вона.

Така історія не є унікальною: дедалі більше молодих людей звертаються до нейромереж по допомогу зі складними з морального погляду діалогами. Це явище отримало назву «соціальне делегування», і дослідники вже активно вивчають феномен, доходячи неоднозначних висновків.

Спосіб почати й завершити спілкування

У 2024 році одним із найбільш завантажуваних ШІ-сервісів у США став Rizz. У 2025 році, за словами засновника Романа Хейвса, кількість користувачів застосунку сягнула десяти мільйонів. Секрет успіху в тому, що Rizz допомагає людям з інтимними питаннями — дейтингом і фліртом. В описі сервісу буквально дається така інструкція: завантажте скриншот вашого діалогу або опишіть співрозмовника, і Rizz запропонує дотепне повідомлення, щоб точно «надихнути краша». Згідно з дослідженням 2025 року, проведеним у США, кожна четверта людина без стосунків використовувала нейромережі під час дейтингу.

Аудиторія Rizz — переважно молоді люди віком 18–25 років, причому 65% із них — чоловіки. Один 36-річний користувач Rizz розповів CBS MoneyWatch, що використовує застосунок, аби «цікаво почати діалог, виділитися з натовпу й привернути увагу». Однак, за його словами, співрозмовниці починали насторожено до нього ставитися, якщо він зізнавався, що своїми жартами завдячує ШІ-асистенту.

Іноді трапляються зовсім ніякові історії. Наприклад, анонімний співрозмовник Mashable розповів, що активно використовував ШІ-асистента YourMove для флірту з дівчиною в дейтингу. Невдовзі вони пішли на побачення, де вона зізналася, що спілкувалася з ним за допомогою ChatGPT. Можна сказати, одна нейромережа запросила іншу на побачення.

Дівчина Катя теж намагалася починати спілкування в дейтинг-застосунках із жартів від нейромережі. «Коли я знайомилася з хлопцями, то запитувала нейромережу, як краще далі розвинути діалог або відповісти на жарт. Але ChatGPT відповідав погано й жартував кринжово, тому зрештою я відкинула цю ідею», — розповіла вона.

Поки одні за допомогою нейромережі знайомляться, інші — сваряться й розходяться. «Привіт, Емілі! Сподіваюся, твій півмарафон пройшов чудово — впевнений, ти там усіх порвала. Гаразд, потерпи мене трохи — я не дуже вмію говорити такі речі, але все ж…» — так починалося повідомлення на шість абзаців від Патріка, який хотів сказати дівчині, що другого побачення не буде. За словами юнака, він не мав великого досвіду відмов у романтичних стосунках, тому вирішив звернутися до нейромережі. «Я додав емодзі й постарався зробити повідомлення більш людяним, але здебільшого просто копіював і вставляв запропоновані фрази», — зазначив Патрік. Емілі зрештою здогадалася, що хлопець склав текст за допомогою ШІ, а от сенс повідомлення так і не зрозуміла.

Ще одна дівчина, Віка (ім’я змінено), теж використовувала нейромережу для того, щоб чіткіше формулювати свої думки під час складних розмов. Вона, як і Патрік, описувала ШІ ситуацію й ділилася своїми переживаннями, а потім просила переформулювати їх у грамотний і структурований текст. «Коли я перебуваю під впливом сильних емоцій, у мене в голові виникає каша, і я не можу підібрати потрібних слів, щоб не загострити ситуацію ще більше. У таких випадках нейромережа виступає зручним інструментом», — пояснила Віка.

Емпатичний аналітик і суворий редактор

У 2025 році Асоціація обчислювальної техніки опублікувала дослідження під назвою «Чи здатен ChatGPT писати повідомлення про розставання?». Автори дійшли висновку, що ШІ може брати участь у трьох етапах цифрового розставання — до нього, під час листування та після. До й після розставання в нейромережі переважно просять підтримки, а під час самої розмови — аналізу тексту та його редагування.

За словами учасників дослідження, нейромережа могла б узяти на себе роль третейського судді й неупереджено враховувати думку обох сторін. Також багато хто зазначив, що їм складно описувати свої емоції, тому вони вважали, що ШІ зможе підібрати найбільш вдалі формулювання й краще відредагувати текст. «Я б переписував повідомлення… Читав би їх і думав: ні, це звучить не так. І продовжував би переробляти знову і знову. У мене є уявлення про те, як має звучати повідомлення, але інша людина може сприйняти його інакше», — поділився думками один з учасників. Деякі додали, що раніше під час розставання могли звучати «сухо й не так співчутливо, як їм хотілося б».

Катя вже понад рік періодично використовує ШІ, щоб модерувати сварки й важливі особисті розмови. Вона помітила, що поступово сама почала висловлюватися мовою, схожою на нейромережеву.

«Я на несвідомому рівні почала думати про те, як „екологічніше“ розмовляти зі своїм партнером. Відповіді від нейромережі залишалися в голові, і зрештою я використовувала їх як шаблон», — Катя.

Код, який приховує особистість

Експерти насторожено ставляться до ситуацій, коли люди делегують нейромережі аналіз діалогу. «У цьому контексті я сприймаю ШІ як комбінацію книжок із самодопомоги та астрології. Нейромережа може дати хорошу пораду, але в ній буде багато проєкцій», — поділився Річард Ланчман, який вивчає етику у сфері ШІ в Університеті Торонто.

Дослідження підтверджують, що нейромережі схильні підлаштовуватися під переконання користувача й видавати відповіді, які відповідають його поглядам. Наприклад, у 2026 році американські вчені проаналізували 11 популярних мовних моделей і дійшли висновку, що ШІ підтримує дії користувача на 49% частіше, ніж люди, навіть у випадках обману, незаконної або шкідливої поведінки.

Проблеми можуть виникнути навіть тоді, коли довіряти нейромережі не аналіз повідомлень, а лише їхнє редагування. Учасники дослідження Асоціації обчислювальної техніки помітили, що всі відповіді ШІ надто загальні, а нестача персоналізації й розуміння контексту знижує цінність допомоги в інтимних питаннях.

Крім того, ШІ не може вловити всі нюанси особистого досвіду користувача й адаптуватися до його індивідуального стилю спілкування. «Мені здається, у кожного свій стиль спілкування, а ще є особливості, характерні для різних культур і спільнот…» — поділився один з учасників.

Доктор Майкл Робб, керівник досліджень у Common Sense Media, виступив проти будь-якого використання ШІ в особистому спілкуванні. За його словами, така практика створює дві проблеми. По-перше, виникає невідповідність очікувань: отримувач спілкується не з реальною людиною, а з її відполірованою версією. По-друге, регулярне використання нейромереж для соціалізації може підривати впевненість людей у власній здатності висловлювати думки, розуміти наміри співрозмовника й розпізнавати його емоції.

«Якщо кожне складне або незручне повідомлення проходить через ШІ, у людини може сформуватися переконання, що її власних слів та інтуїції недостатньо», — доктор Майкл Робб, керівник досліджень у Common Sense Media.

Можливо, використання нейромережі для складних розмов і має певні переваги. Наприклад, вона завжди під рукою й може бути зручною для впорядкування розбурханих почуттів. Однак завжди є ризик, що ШІ підмінить ваші особисті думки досвідом більшості, а унікальні слова — узагальненими «екологічними» формулюваннями.

То чи справді машинний код здатен допомогти з людськими запитами, де важливі інтуїція та емпатія?