Тимчасовий захист для українців продовжений на рік, але Єврокомісія не бачить підстав надавати його військовозобов’язаним

Європейська комісія представила сьогодні власну пропозицію на розгляд Ради ЄС щодо долі Директиви про тимчасовий захист для українців, які залишили країну у зв’язку із повномасштабною агресією РФ. Обійшлося без неприємних сюрпризів: у Брюсселі пропонують учергове продовжити термін дії Директиви ще на рік, тобто до 4 березня 2028 року. Але цього разу у пропозицію включене «цільове уточнення» – захист більше не надаватиметься військовозобов’язаним українцям.

Відповідне оголошення на брифінгу в Єврокомісії озвучив єврокомісар із питань внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер.

По гарячих слідах Укрінформ розбирався з деталями нововведень, особливо на тлі заклику комісара Ради Європи з прав людини Майкла О’Флаерті не допустити передчасного згортання заходів захисту та допомоги українським біженцям.

НАС ПОПРОСИЛА УКРАЇНА

«Ми презентуємо сьогодні пропозицію продовжити захист ще на один рік», – заявив Бруннер, додавши, що термін продовжується до 4 березня 2028 року, що допоможе зберегти «ясність і стабільність» у цьому питанні.

Магнус Бруннер / Фото: EU

Разом із тим, він додав, що пропозиція враховує також і оборонні потреби України та потреби відновлення країни, тому має «цільове уточнення», яке, підкреслив єврокомісар, внесено на прохання української сторони.

«Пропозиція вбачає, що тимчасовий захист не надаватиметься новоприбулим особам, яким не дозволено виїжджати з України у зв’язку із військовими зобов’язаннями», – заявив єврокомісар.

«Це те, що нас просила зробити Україна, отже ми це робимо», – пояснив Бруннер, також визнавши, що пропозиція відображає і ті дискусії, які відбувалися з країнами-членами, особливо тими, які прийняли найбільшу кількість українських переселенців.

Відповідаючи на закиди про можливе порушення прав людини з боку Євросоюзу, він уточнив, що українцям, які не підпадатимуть під нові правила Директиви про тимчасовий захист, не заборонятиметься подавати заявки на отримання статусу біженця, які будуть розглянуті у встановленому порядку.

Водночас Бруннер заявив, що запускається пілотний проєкт сприяння поверненню українців на батьківщину, пропонуючи сприяння як тим, хто планує повернутися зараз, так і тим, хто може зробити це, коли для цього будуть створені необхідні безпекові, соціальні та економічні умови.

Короткий брифінг залишив багато відкритих питань технічного характеру щодо того, як саме буде впроваджуватися в життя відповідне рішення у випадку його прийняття на рівні Ради ЄС, а також коли саме слід очікувати його затвердження та набрання законної сили.

Укрінформу вдалося дізнатися окремі деталі пропозиції Єврокомісії від двох єврочиновників, яким було надано право давати коментарі на умовах анонімності.

УТОЧНЕНО ВІК, З ЯКОГО ЗАХИСТ НЕ НАДАВАТИМУТЬ

Отже, коли? У відповідь на це запитання джерела нагадали, що попередня пропозиція про продовження Директиви про тимчасовий захист була затверджена Радою ЄС приблизно у тижневий термін. Рішення набуває чинності лише після його опублікування в Офіційному журналі ЄС, що може відбутися орієнтовно за три тижні після ухвалення.

Наступне питання, хто? Один зі співрозмовників деталізував, кого саме стосуватимуться нові обмеження. Насправді, йдеться не лише про чоловіків призовного віку, але й жінок, отже не йдеться про гендерну нерівність. Правовий орієнтир, який увійшов до пропозиції Єврокомісії – особи, визначені українським законодавством, які мають військовий обов’язок перед державою.

Це означає, що тимчасовий захист не повинен буде надаватися військовозобов’язаним віком від 23 до 60 років. Але чому 23, а не 25? У Брюсселі пояснюють, що українське законодавство передбачає для чоловіків обмеження на виїзд з України саме з цього віку, хоча безпосередньо на військову службу в такому віці їх поки не призивають в обов’язковому порядку.

ЖОДНОЇ ГЕНДЕРНОЇ НЕРІВНОСТІ

Окремо було відзначено, що під заборону надання тимчасового захисту також підпадатимуть українські чоловіки і жінки віком від 18 років, які добровільно приєдналися до лав Сил оборони України.

У зв’язку з цими роз’ясненнями виникає закономірне питання про те, чи будуть обмежені у праві отримання тимчасового захисту українські чоловіки, які вже перебувають у ЄС та яким невдовзі виповниться 23 роки. На це питання також було надано однозначну відповідь: ні. Також один зі співрозмовників Укрінформу уточнив, що нові обмеження у тимчасовому захисті не стосуватимуться будь-яких українців, які вже його отримали. Отже, зміни у правилах не мають ретроспективної дії та стосуються лише новоприбулих громадян.

Укрінформ дізнався, що в юридичному висновку Європейської комісії було оцінено, що, згідно з чинною Директивою, дійсно можливо виключати певні категорії осіб із тимчасового захисту «за умови наявності об’єктивних критеріїв».

Єврокомісар Бруннер на прохання прокоментувати тезу, що обмеження може бути трактовано як порушення прав людини та, можливо, не відповідає законодавству ЄС, порадив не йти за наративами російської пропаганди, вчергове наголосивши, що зміни внесені саме на прохання української сторони, ймовірно, натякаючи, що Євросоюз не приймає рішення в односторонньому порядку без консультацій із Києвом.

Фото: Marco/pexels

ЄС ВВАЖАЄ ПРОПОЗИЦІЮ ЮРИДИЧНО ОБҐРУНТОВАНОЮ

Один із європейських посадовців пояснив, що ці критерії встановлені «з урахуванням законних, імперативних причин, а саме того, що Україна повинна оборонятися, визначаючи військові зобов’язання для своїх громадян».

Водночас під час розробки будь-якого подібного заходу, за словами посадовця, Європейська комісія завжди враховує необхідність дотримання вимог щодо пропорційності.

«І ми вважаємо, що заходи, які ми вживатимемо в рамках цього інструменту, є дуже чітко сформульованими та дійсно відповідають нашим юридичним вимогам», – сказав співрозмовник, коментуючи питання про те, з якої причини ЄС орієнтується на вимогу українського законодавства про військовий обов’язок, а не на європейські правила чи правила окремих держав-членів, у багатьох з яких військова служба не є для громадян обов’язковою.

Отже маємо майже унікальний випадок, коли саме Євросоюз вирішив за необхідне брати за основу під час ухвалення рішення законодавство України, а не навпаки. Адже саме Україна вже довгий час пристосовує власні закони до права ЄС (EU acquis) у рамках євроінтеграційних реформ, виконання яких необхідне для отримання повноправного членства в ЄС.

ЯК БУДУТЬ ПЕРЕВІРЯТИ

Одне з питань, з яким Євросоюзу ще належить розібратися з технічної точки зору, – це забезпечення якісної верифікації заявок на тимчасовий захист від українців, звільнених від військового обов’язку.

Загальна позиція Єврокомісії тут досить чітка. «Якщо особу звільнено від військового обов’язку, вона зможе користуватися тимчасовим захистом у ЄС», – сказав один зі співрозмовників.

Однак ще не розроблений механізм, за яким держави-члени координуватимуть роботу з українською владою, щоб належним чином перевіряти, чи дійсно ті, хто подаються на захист, звільнені від військової служби.

Одним із варіантів є «цифрові інструменти», які Україна використовує для ведення обліку тих, хто має військові зобов’язання.

Але як саме ці цифрові інструменти можуть стати в нагоді державам-членам ЄС, усе ще обговорюється, оскільки розгляд питання все ще перебуває на «ранній стадії».

До речі, європейський чиновник нагадав, що «ухилення від військової служби не є підставою для міжнародного захисту – це вже встановлено та було ретельно проаналізовано, наприклад, Європейським агентством з питань притулку та УВКБ ООН».

Він також уточнив, що у випадку, якщо військовозобов’язані виїхали з України цілком легально на короткостроковий період із використанням різних винятків, встановлених українською владою, та раптом вирішать подати заявки на тимчасовий захист, їх також має бути відхилено.

«Ми якраз у процесі досягнення домовленостей з українською стороною про те, як можна здійснювати верифікацію», – повідомив співрозмовник.

У випадку, якщо заявник на отримання тимчасового захисту стверджуватиме, що не бажає проходити військову службу з релігійних міркувань, це навряд чи становитиме виняток із нових правил. У цьому контексті співрозмовник наголосив на необхідності розрізняти існуючі механізми міжнародного захисту.

«Завжди можна подати заяву на отримання статусу біженця», – сказав посадовець.

З цього можна припустити, що така підстава навряд чи стане достатньою для отримання військовозобов’язаним тимчасового захисту згідно зі змінами до Директиви ЄС.

Фото: АА

ДОБРОВІЛЬНЕ ПОВЕРНЕННЯ: ЄС ХОЧЕ ДАТИ ГРОМАДЯНАМ БІЛЬШЕ ІНФОРМАЦІЇ

Разом із гучною заявою єврокомісара Бруннера на тему майбутніх змін до правил надання захисту також пролунало оголошення пілотного проєкту Єврокомісії щодо інформаційної допомоги громадянам України, які добровільно бажатимуть повернутися на батьківщину.

Визнаючи, що цей інструмент навряд чи допоможе українцям за кордоном отримати відповіді на всі запитання, які можуть виникнути на цю тему, один зі співрозмовників агентства все ж наполіг на його необхідності, принаймні для покращення обізнаності вимушено переміщених українців.

Оголошений сьогодні проєкт є лише «пілотним, головним чином спрямованим на те, щоб допомогти українцям, які перебувають у Європейському Союзі, краще зрозуміти обставини на місцях в Україні в певній місцевості з точки зору житла, освіти тощо».

Ініціатива також розраховує на допомогу з боку української влади. «Якщо ви тут із маленькими дітьми, ви прагнете знати, чи є (у певному регіоні України, – ред.) житло, освіта і робота. Тож це також пов’язано з відбудовою України», – сказав чиновник ЄС.

Співрозмовник уточнив, що окремі країни-члени ЄС уже активно працюють як над моделями майбутньої зміни правового статусу українців, так і над ініціативами, які б спонукали до повернення. Проте на рівні ЄС, принаймні на сьогодні, тема грошових компенсацій поки не обговорюється. «Йдеться лише про якісне інформування», – заявив європосадовець.

Станом на сьогодні майже 4,4 мільйона осіб, переміщених з України, користуються тимчасовим захистом у ЄС. При цьому їхня кількість залишається стабільною та дещо зростає з 2024 року.

У Єврокомісії нагадують, що у випадку, якщо «обставини в Україні зміняться» та дозволять поступове повернення і сталу реінтеграцію переміщених осіб в Україні, тимчасовий захист може бути призупинений раніше за передбачену дату його закінчення. Поки що такою датою є 4 березня 2028 року.

Євген Матюшенко, Брюссель

Перше фото: АА