Для аналізу вчені використали дані міжнародної бази Antimicrobial Testing Leadership and Surveillance. Вона містила понад 106 тисяч зразків бактерій, отриманих у дітей та підлітків від народження до 18 років у 82 країнах світу в період із 2004 до 2022 року. Зразки збирали в лікарнях, відділеннях інтенсивної терапії та амбулаторних клініках як у країнах із високими доходами, так і в державах з обмеженими ресурсами.

Дослідження показало, що стійкість до антибіотиків зростає в усіх регіонах світу. Найвищі показники зафіксували серед дітей віком до трьох років із тяжкими інфекціями, які проходили лікування у відділеннях інтенсивної терапії, а також у країнах з обмеженими ресурсами.

Особливу увагу дослідники приділили восьми найбільш небезпечним видам бактерій, які Всесвітня організація охорони здоров’я відносить до критично важливих або високопріоритетних патогенів. За час спостережень стійкість цих бактерій до антибіотиків першої лінії — групи Access за класифікацією ВООЗ — у заможних країнах знизилася з 48 до 29%. Водночас у країнах із низьким рівнем доходу вона зросла з 44 до 47%.

Зросла також стійкість до антибіотиків останнього резерву — препаратів групи Reserve, які використовують тоді, коли інші варіанти лікування вже не допомагають. У країнах із високим рівнем доходу цей показник збільшився з 9 до 25%, а в країнах із низькими доходами — з 4 до 37%.

«Стійкість зросла в усіх регіонах, і це показує, що проблема стосується не лише країн із низьким рівнем доходу. Однак найвищі показники та найшвидше зростання спостерігаються саме в умовах обмежених ресурсів», — зазначила клінічна епідеміологиня Інституту досліджень дитячого здоров’я Мердока Яньхун Джессіка Ху.

«Вважається, що для дітей це менш значуща проблема. Але вона не теоретична — це реально відбувається. Водночас, на мою думку, їй приділяють значно менше уваги, ніж антибіотикорезистентності серед дорослих», — заявила Пенелопа Брайант, лікарка-дослідниця Інституту досліджень дитячого здоров’я Мердока, Королівської дитячої лікарні Мельбурна та Мельбурнського університету.

Автори зазначають, що дослідження базується не на загальнонаціональних вибірках, а на інформації з окремих медичних центрів. Тому його результати не можна вважати точною оцінкою ситуації в кожній окремій країні. Водночас це найбільший на сьогодні аналіз, присвячений виключно проблемі стійкості до антибіотиків серед дітей.

Науковці сподіваються, що робота допоможе привернути більше уваги до цієї проблеми та сприятиме розробці нових стратегій боротьби з поширенням антибіотикорезистентності. Фахівці нагадують, що антибіотики необхідно приймати лише за призначенням лікаря та не використовувати їх без потреби.