Легенда про багату острівну цивілізацію, яка за один день пішла під воду через землетруси та повінь, описана у діалогах Платона «Тімей» і «Крітій» близько 360 року до н. е.

Більшість сучасних істориків вважає цю розповідь філософською алегорією. Проте Ґаллодет і команда фахівців переконані: сучасні 3D-моделі океанічного дна дають підстави перевірити реальність існування легендарного об’єкта.

Ініціатором проєкту виступив лікар швидкої допомоги, який понад 10 років збирав геологічні та археологічні дані й вивчав оригінальні тексти Платона.

До аналізу залучили фізика Макса Дерахшані, який застосував алгоритми аналізу тривимірного рельєфу, щоб відрізнити природні геологічні утворення від штучних споруд.

Точні координати ділянки наразі тримають у таємниці через угоду про нерозголошення (NDA).

Аргументи та методологія дослідження

Дослідники спираються на зіставлення геометричних параметрів підводного рельєфу з античними джерелами, а саме:

Збіг топографії: Ґаллодет стверджує, що розміри каналів та кільцевих структур на батиметричних картах відповідають опису столиці Атлантиди.

Технологічна перевірка: для підтвердження штучного походження об’єктів планують залучити глибоководні дистанційно керовані апарати.

Залучення експертів: проєктом зацікавився дослідник глибоководного океану Віктор Весково, який висловив готовність приєднатися до експедиції.

Серед гіпотетичних локацій обговорюють Азорське плато — вулканічний підводний масив у Північній Атлантиці на стику трьох тектонічних платформ.

Прибічники цієї версії вважають Азорські острови вершинами затонулого континенту.

Водночас наукова спільнота наголошує на відсутності геологічних підтверджень раптового занурення суші в цьому регіоні за останні 11 000 років. Дослідники зазначають, що лише безпосередній спуск та збір проб ґрунту дозволять отримати остаточні відповіді.