Чому агресору вдається оминати санкції й отримувати західні компоненти для виробництва зброї?

Росія, попри запроваджені щодо неї санкції, і далі отримує західні технології, що стають частиною її військової промисловості. У російських дронах і ракетах досі є іноземні компоненти, без яких вони б не могли літати й атакувати Україну.

Зокрема, майже 64% із виявлених закордонних компонентів у російських винищувачах – зі США. На другому місці Японія – це 16%. На третьому – Швейцарія та Німеччина – трохи більше ніж 4%.

Цього тижня в Гаазі відбулася конференція щодо санкцій, де урядовці, провідні експерти та представники приватного сектору обговорювали дотримання та посилення обмежень: як вони впливають на Росію, чому агресору досі вдається їх оминати, а також нові виклики та інновації санкційної політики.

Однією з важливих частин конференції стала виставка фрагментів російської зброї, яка майже щодня атакує Україну. Отже, які експонати можна було побачити на виставці? Як санкції можуть перетворити зброю ворога на бляшанки?

ЧОТИРНАДЦЯТЬ ЕКСПОНАТІВ ВИСТАВКИ

Старша дослідниця Незалежної антикорупційної комісії (НАКО) Вікторія Вишнівська обережно розкладає на столах карти пам’яті, плати та багато іншого. Усе це – іноземні компоненти з російської зброї, яка майже щодня атакує мирні українські міста. Кожен – це доказ російської агресії.

«Ось це, наприклад, частина навігаційного модуля “Шахеда”. Вона містить ірландські складники. Без неї “Шахед” не зміг би долітати до об’єкта ураження. А це – одна з підсистем, що використовується у смертоносних КАБах. Вона відповідає за навігацію, й ось ці чотири маленькі антени виробництва Taoglas з Ірландії, по суті, є основними компонентами, які створюють можливість для цих ракет бути керованими та відповідають безпосередньо за їхній рух», – пояснює Вишнівська.

Вікторія Вишнівська

Старша дослідниця НАКО каже, що більшість підсанкційних компонентів до Росії потрапляють через Китай.

«Китай є абсолютним лідером. У Китаї дуже багато локалізованих виробників американської електроніки. У них там – заводи. І, відповідно, є дистриб’ютори, які мають своїх дистриб’юторів, а ті – своїх. Тож простежити рух американських компонентів, вироблених у Китаї, досить складно. Шляхів, якими вони можуть потрапити в Росію, дуже багато», – каже Вишнівська.

Годинами вона докладно розповідає про іноземні складники російської зброї учасникам конференції, журналістам і міністрам.

Каже, що найпоширеніше запитання про виставку – чи це дійсно справжні компоненти ракет і дронів, якими Росія атакує Україну?

«Відповідь – так. Це все з військової російської техніки з поля бою. І це дуже дивує учасників заходу. Вони не очікували, що в Нідерланди може потрапити щось схоже. Також питають, із яких країн найбільше компонентів. – Зі США. Ми бачили представників США, які не розпитували. Вони підійшли, подивились і знали, що це їхнє. Вони вивчали, роздивлялися», – розповідає Вишнівська.

Загалом на виставці представлено 14 експонатів. Це фрагменти, вилучені з російських ракет та «Шахедів», що атакували різні українські міста. Серед елементів експозиції – різноманітні плати від блоків ракет Х-101 та Х-59, БПЛА («Форпост-Р», «Ланцет»). Тут можна побачити також фрагмент оптико-електронної станції спостереження, виявлення та підсвічування цілі ракети Х-101, гіроскоп реактивної системи залпового вогню «Торнадо-С» та багато іншого. В усіх цих системах була виявлена мікроелектроніка західного походження.

«Ми проаналізували 2000 компонентів, знайдених у шести літаках, які використовують ВПС РФ: МіГ-31І, Су-27СМ3, Су-30СМ, Су-34, Су-35С і Су-57. Йдеться здебільшого про мікроелектроніку: карти пам’яті, плати, резистори, транзистори тощо. Майже 64% закордонних компонентів, які ми виявили у російських літаках, зі США. На другому місці Японія – це 16%. На третьому – Швейцарія та Німеччина – трохи більше ніж 4%. Також у переліку країн, чиї компоненти виявляють у російській зброї, – Нідерланди, Франція та Болгарія», – сказала у коментарі Укрінформу виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), членкиня Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України Олена Трегуб.

Вона зазначила: «Ми також аналізували БПЛА “Орлан-10”; “Корсар”; Shahed-136; Mohajer-6. У російській та іранській зброї ключовою теж є західна мікроелектроніка. Компонентів зі США у цьому озброєнні ми нарахували понад 72%. Є у списку й мікроелектроніка зі Швейцарії, Японії, Китаю, Тайваню та інших країн».

Трегуб наголосила: «Наші закордонні партнери мають не лише знати, а й бачити на власні очі, що мікроелектроніка провідних виробників із ЄС та США потрапляє до російської зброї, стає її “мізками” та “очима”. Ми впевнені в тому, що такі експонати часто варті тисячі слів. І саме такі виставки допомагають посилювати контроль за ланцюжками постачання виробникам, оновлювати санкційні списки».

ПОСИЛЕННЯ САНКЦІЙ ПРОТИ РОСІЇ

Міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Велдкамп разом із міністеркою закордонних справ Фінляндії Еліною Валтонен і міністеркою закордонних справ Латвії Байбою Браже теж оглянули експонати. Глава МЗС Латвії навіть зробила фото фрагментів російської зброї, що були представлені на виставці.

Глава МЗС Нідерландів сказав, що триває робота над посиленням санкцій проти Росії, щоб зупинити потрапляння іноземних компонентів для виробництва зброї до РФ.

«Ми вже працюємо над цим. Ви бачите, що часом низькоякісні чипи експортуються за різними законними напрямками, у легальні країни призначення, а потім через інші країни зрештою потрапляють у російські системи зброї. Ось із таким ми повинні працювати. Нам потрібно діяти для посилення санкцій», – сказав він у коментарі кореспондентові Укрінформу, оглянувши виставку. 

Міністр також висловив упевненість у тому, що санкції працюють.

«Ми бачимо це по російських військових зусиллях і по російській економіці. Це має ефект. Однак мусимо постійно посилювати санкції та зміцнювати дотримання їх. І тому ми працюємо тут разом із низкою європейських країн, зі США, Канадою, Великою Британією та, звісно, з українською делегацією, яка присутня сьогодні в Гаазі», – зазначив Велдкамп.

Під час виступу на конференції він наголосив, що санкції є одним із найважливіших інструментів для ослаблення тих, хто порушує міжнародне право.

«Санкції – це один із найважливіших інструментів, які ми маємо для посилення нашої стійкості в умовах нестабільної геополітичної ситуації, як зараз, так і в майбутньому. Вони дають нам змогу ослабити тих, хто порушує міжнародне право… Але лише – і я наголошую – лише у разі дотримання санкцій. Недотримання обмежень ставить нас у невигідне становище, підриваючи нашу довіру в той час, коли ми найменше можемо дозволити собі її втратити. І тому ми всі мусимо працювати разом. Адже ухилянти від санкцій завжди шукають найслабшу ланку», – сказав Велдкамп.

Він також наголосив, що дуже важливо робити все можливе задля дотримання та виконання санкцій.

«І цим ви не просто підтримуєте народ України. Захищаючи нашу спільну безпеку, наші спільні цінності та наш спосіб життя, ви робите величезну послугу своїй країні, належному управлінню, верховенству права та міжнародному правопорядку», – сказав Велдкамп.

ПРОМИСЛОВЕ ШПИГУНСТВО РОСІЯН ЗА КОРДОНОМ

Нідерландська адвокатка, експертка із санкцій проти Росії Гелен Овер де Лінден каже, що вже запроваджені обмеження працюють, можливо, не в таких масштабах, як хотілося б, але якби їх не було, то доступ РФ до технологій лишався би значно простішим. І ракет там виробляли би більше.

«Загалом, гадаю, санкції працюють. Це дуже добре, що вони є, але нашим органам влади складно виявляти їхнє порушення через особливу винахідливість, тож обхід санкцій дуже поширений. І це, звісно, серйозна проблема. Саме тому співпраця між країнами дуже цінна, важливо ділитися інформацією, обговорювати питання та досягнення», – вважає експертка.

Гелен Овер де Лінден

У російському озброєнні трапляються мікропроцесори нідерландської компанії NXP Semiconductors. Можна знайти подібну продукцію і компаній LiteOn, Nexperia та Philips. Електроніку з Нідерландів експерти також виявили у ракеті Х-101, самохідній гаубиці «Мста-С», іранському БПЛА Mohajer-6, російських винищувачах і навіть у північнокорейській ракеті KN-23/24. Стосовно північнокорейської ракети, де були ідентифіковані датовані 2023 роком чипи NXP, компанія відповіла на запит НАКО, що «не допускає використання своєї продукції у військових системах північнокорейського, російського чи іранського виробництва».

Варто зазначити, що мікроелектроніку деяких популярних брендів навчилися підробляти у Китаї. І це часто ускладнює точну ідентифікацію походження того чи того компонента.

Російська зброя безпосередньо залежить від іноземних складників. Тож досить часто росіяни, які вже багато років проживають за кордоном, також допомагають РФ отримувати заборонені технології.

«Траплялося, що товари експортували росіяни, які довго проживали в Нідерландах, мали тут свій бізнес. І лише кілька випадків виявили органи влади та правоохоронці, але їх може бути набагато більше», – каже Гелен Овер де Лінден.

Одна з таких історій – про російського інженера, який у Нідерландах шпигував за компаніями-виробниками чипів.

43-річний росіянин працював у компаніях із виробництва літографічного обладнання ASML і Mapper Lithography і був затриманий за підозрою у шпигунстві.

У грудні 2024 року Окружний суд Роттердама ухвалив рішення залишити під вартою російського інженера, якого підозрюють у промисловому шпигунстві за компаніями-виробниками чипів.

Наступні слухання призначено на 6 лютого 2025 року.

АХІЛЛЕСОВА П’ЯТА РОСІЙСЬКОЇ ОБОРОННОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Експерти кажуть, що Росії бракує саме мікроелектроніки, чипів – ці компоненти серед найважливіших у функціоналі зброї чи літаків. Тому таку продукцію в умовах санкцій Росія змушена купувати в обхід, через треті країни з великою націнкою. Якщо потік мікроелектроніки зупинити, виробництво зброї теж стане.

«Важливо позбавити росіян можливості отримувати всю мікроелектроніку західного походження. Адже без неї ракети перетворюються на бляшанки, які нікому не можуть завдати шкоди. Сьогодні ж Україну руйнує зброя виробництва Росії, Північної Кореї й Ірану. Її ключовим компонентом є мікроелектроніка. Це “очі” та “мізки” цієї зброї. Тож треба діяти, бо 90% мікроелектроніки вироблено західним світом. І Росія все це отримує досі, а не, як люблять казати, використовує якісь старі запаси. Ні, ми наголошуємо, що це не старі запаси, бо ми бачимо, що вони вже закінчуються. Натомість Росія починає купувати нові, на жаль, їй це вдається. Росія не може обійтися без цього західного начиння, значить, це ахіллесова п’ята російської оборонної промисловості. Чому ми, західний світ, не можемо ударити по цій ахіллесовій п’яті?» – наголосила членкиня Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України Олена Трегуб.

Олена Трегуб

Вона розповіла, що для понад 150 представників різних іноземних компаній у Гаазі був проведений семінар, щоб вони могли краще розпізнавати кінцевого споживача своєї продукції та унеможливити доступ Росії до іноземних компонентів і технологій.

«На семінар були зареєстровані понад сто п’ятдесят представників різних іноземних компаній, виробників. Нам важливо донести, що, наприклад, якщо їхня країна не запровадила санкцій стосовно якоїсь компанії чи людини, яка до них звертається, то вони можуть самі перевірити, що це за компанія чи особа, з відкритих джерел. Колись такий вебінар ми проводили для американських компаній. Вони навіть не знали, що в Україні є портал, де зібрано найбільш вичерпний перелік усіх, хто пов’язаний із російською оборонкою.

Так само у відкритому доступі є база компонентів, найбільш розшукуваних російською військовою промисловістю. Тож, якщо хтось у вас хоче купити той мікрочип, будь ласка, перевірте, не продавайте його просто так, бо йдеться про життя людей», – наголосила Трегуб.

Вона також зазначила, що відстежувати кінцевого споживача допомагає штучний інтелект.

«Наші аналітики з відкритих даних можуть зрозуміти, куди та що було продано, коли та ким. Тому ми хочемо, щоб ці компанії володіли інформацією й відчували більше відповідальності, щоб вони не писали нам, що ми підтримуємо Україну та дуже шкодуємо, що продали щось Росії. Ми, мовляв, просто не знали. А таких листів дуже багато. Ми не хочемо більше таких листів, натомість прагнемо, щоб Росії ставало складніше будувати свою зброю», – підкреслила Трегуб.

Вже наступного дня після конференції міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Велдкамп вирушив до України.

Міністри закордонних справ України та Нідерландів Андрій Сибіга і Каспар Велдкамп обговорили у Києві посилення оборонної підтримки, запуск компенсаційного механізму Реєстру збитків, прискорення євроатлантичної інтеграції України та збільшення ціни війни для Росії.

Ірина Драбок, Гаага

Фото автора