Великдень — свято, яке ввібрало різні традиції. Не тільки християни відзначають цей день. Для когось Великдень — привід заїхати до рідних і провести час разом, зустріч весни, створення писанок, випікання пасок і наведення ладу в домі. У святі змішалися різні вірування та звичаї, але сенс має усе, що вам до душі.

У 2025 році Великдень або свято Воскресіння Христового припадає на 20 квітня. Цього року свято збігається у православних і католиків, що буває досить рідко.

Як святкували Великдень раніше і які традиції збереглися?

Воскресіння Христове — головне із дванадесятих свят року, яке нагадує про Воскресіння Ісуса Христа на третій день після Розп’яття. До неділі передує Страсний тиждень, коли щодня згадують Страсті Христові від Тайної Вечері до Розп’яття на Голгофі.

У великодню ніч люди збиралися на всеношну службу в церкві. Тоді ж часто запалювали велике вогнище та слідкували, щоб воно не згасло. Зараз традиція інша: люди залишають у домівках увімкнене світло на цілу ніч та стараються не спати.

Наприкінці служби з самого ранку освячували їжу, принесену в кошиках чи рушниках, святою водою. Які страви прийнято освячувати, ми писали у статті. По дорозі з церкви й усі три дні віталися словами «Христос Воскрес» та відповідали «Воістину Воскрес».

Сніданок Великодня починали з молитви. Освячені страви розкладали на найкращому посуді. Тоді запалювали освячену свічку, розрізали крашанку за кількістю людей за столом і їли по шматочку, наступною різали паску. Далі вже подавали м’ясні страви, сир, сало з хроном. Після сніданку ретельно прибирали кожну крихту зі столу: рештки віддавали тваринам, спалювали або закопували у місці, де ніхто не ходить.

Дівчата клали у миску з водою три червоні крашанки і вмивалися, аби бути красними, як писанка. Також освячені яйця клали дітям у колиску, щоб добре спали.

Великодні святкування тривали три дні

Перший день Великодня проводили з родиною. Усі разом з’їжджаються діти до батьків і досі, аби розділити паску, крашанки й посидіти за святковим столом.

На другий день ходили в гості до родичів, похресників та друзів із волочильним — пасками, крашанками, солодощами, кукуцами (пиріжками у формі птахів). Цей день називався Поливаний понеділок. Хлопці й дівчата виносили відра з водою та обливали перехожих на майдані в центрі села чи біля церкви.

Третій день Великодня був продовженням святкувань, у деяких регіонах називався Купальниця, бо продовжувалися обливання водою. Поширеними були відвідини богослужіння, дозволялося хрестити дітей. Після служби в церкві удома влаштовували гостину, провідували хрещеників.

Старовинні розваги дітей

Здається, без смартфонів та інтернету наші предки добряче вміли розважатися! На Великдень співали веснянки та гаївки, влаштовували різні танки й веселощі. Також робили хвости з лози, грали в бучка, коли лозою били один одного по ногах і втікали зі сміхом. Парубки будували «вежі», постававши один одному та плечі, й так мали обійти навколо церкви.

Основною традицією до Великодня було створення крашанок, писанок, а в усі дні свята діти збиралися в гурти й змагалися.

На Великдень обов’язковими були розваги з крашанками:

• Навбитки. Двоє учасників обирають собі найміцнішу крашанку. Тоді б’ються спочатку гострим носом яйця, а тоді тупим. Переможець отримує побиту крашанку.
• Котки/котюшки. Увесь гурт збирається на горбочку. Купою котяться крашанки. Яке яйце підіб’є найбільше інших, те і переможе. Виграш — усі інші крашанки.

За часів радянської влади традиції Великодня забороняли, нищили, висміювали створення писанок, випікання пасок, як і будь-що особливе для українського народу. Тож зараз відроджуємо старовинні рецепти, традиції та згадуємо українські атрибути Великодня.

Світле свято Воскресіння Христового об’єднує людей по всьому світу. Тож відзначайте навіть, якщо не плануєте йти до церкви: проведіть час із родиною та зустріньте найважливіше свято весни у спокої та щасті, наскільки це можливо.