Дослідження зубної емалі австралопітеків, проведене вченими з Інституту хімії Товариства Макса Планка та Університету Вітватерсранда, показало, що ці древні гомініди мали переважно рослинний раціон і практично не вживали м’ясо. Це відкриття, опубліковане в журналі Science, ставить під сумнів гіпотезу про ключову роль м’ясоїдства в еволюції мозку людини.

Команда дослідників вивчила ізотопний склад азоту в зубній емалі семи австралопітеків, знайдених у печері Стеркфонтейн у Південній Африці. Як пояснила співавторка дослідження, геохімік Тіна Людеке, «зубна емаль зберігає ізотопний відбиток раціону протягом мільйонів років». Порівняння ізотопів азоту зразків австралопітеків із зубами інших тварин, таких як травоїдні, хижаки та примати, підтвердило, що їхній раціон був схожим на раціон травоїдних, без ознак регулярного вживання м’яса.

Хоча австралопітеки могли іноді вживати яйця, термітів чи інші джерела тваринного білка, дані не вказують на регулярне полювання на великих ссавців, яке з’явилося лише у пізніших видів, наприклад, у неандертальців. Це відкриття змінює уявлення про ранній етап еволюції людини, де рослинний раціон відігравав провідну роль.

Учені планують розширити дослідження, аналізуючи скам’янілості з інших регіонів, щоб визначити, коли саме м’ясо стало частиною раціону предків людини. Результати дослідження кидають виклик популярній теорії, що споживання м’яса було вирішальним для розвитку великих мозкових структур у людей.