Весняне рівнодення – це дивовижний та багатогранний момент, який нагадує нам про вічний цикл оновлення та гармонії. 20 березня об 11:02 (GMT+2) Сонце входить у знак Овна, знаменуючи пробудження внутрішнього вогню та життєвої енергії. Цей день уособлює баланс, адже саме в рівнодення світло та темрява, день і ніч перебувають у рівновазі.

Весняне рівнодення 2025 року набуває ще більшого значення завдяки тому, що воно відбувається в коридорі затемнень від 14 до 29 березня. Це посилює його значущість, наносячи кармічний відтінок: колишні питання вимагають завершення, а нові шляхи лише починають формуватися, розповідає астрологиня та авторка YouTube-каналу Марина Скаді (Марина Соколова).

День весняного рівнодення стає своєрідною відправною точкою для нового астрологічного року, визначаючи основні тенденції на найближчі місяці (до наступної кардинальної точки – літнього сонцестояння).

Крім того, ретроградні Меркурій та Венера говорять про те, що теми минулого не завершені і можуть знову заявити про себе, вимагаючи уваги та осмислення. Транзити ретропланет вносять у подію особливу глибину, нагадуючи про важливість життєвого досвіду, хоч би яким він був. Вони відкривають можливість увійти до майбутнього етапу з новими силами.

Весняне рівнодення нагадує, що Природа і Космос завжди прагнуть рівноваги. Цей день надихає нас шукати внутрішній баланс, звільнятися від минулого та сміливо зустрічати майбутнє. Немов перші сонячні промені пробиваються крізь зимову холоднечу, так і ми пробуджуємо в собі світло та нові надії.

У природі інгресія Сонця на знак Овна символізує перехід від зимового спокою до відродження життя, початку астрономічної весни. В астрології весняне рівнодення відкриває новий астрологічний рік, задаючи тон на наступні 12 місяців.

Енергія Овна максимально виявлена у день весняного рівнодення, вимагаючи від нас активних дій, але насамперед – аналізу та підготовки. Ретроградна Венера повертає нас до старих цінностей, ваємин, фінансових питань. Ретроградний Меркурій підштовхує до переосмислення ідей, договорів, спілкування.

Сонце в Овні має статус екзальтації, не приймає жодних обмежень. Важливо усвідомлено переглянути свої бажання та цілі. Відпустити старе, очистити простір (фізичний та ментальний). Зарядитись енергією весни, відчути новий імпульс до життя.

У римській традиції березень присвячений Марсу, богу війни, і вважається місяцем початку активних дій, походів та завоювань. В астрології знак Овна – керований Марсом – символізує прагнення вперед, натиск, рух мети. Саме з його енергією пов’язано започаткування нового астрологічного року.

Весняне рівнодення – це не просто зміна сезонів, а магічний момент оновлення та переходу. У міфах воно пов’язане з відродженням, у традиціях – з очищенням, в астрології – з початком нового циклу, цього року особливо значущого через затемнення та ретроградні планети. Це час прийняття минулого, усвідомлення сьогодення та сміливого руху у майбутнє.

У багатьох культурах та міфологіях весняне рівнодення відігравало найважливішу роль. Цей час асоціювався із відродженням, початком нового життєвого циклу та перемогою світла над темрявою:

• Персефона та Деметра (Древня Греція)

У давньогрецькій міфології весняне рівнодення пов’язане з міфом про Персефона, дочку богині родючості Деметри, яка повертається з підземного царства Аїда на землю. Її повернення означає настання весни, розквіт природи, пробудження життя.

• Остара (Німеччина-Скандинавська традиція)

У кельтській традиції свято Остари (Eostre) було присвячене богині весни та світанку, ім’я якої дало назву Великодню (Easter). Остару зображували із зайцями та яйцями – символами родючості та оновлення. Цього дня запалювали багаття, що символізувало світло сонця, яке перемагало зимову темряву.

• Осіріс, Ісіда та Гор (Давній Єгипет)

У єгипетській міфології рівнодення співвідносили з міфом про смерть і воскресіння Осіріса. Його вбив брат Сет (уособлення хаосу), але дружина Ісіда зібрала його тіло, і їхній син Гор вступив у боротьбу з Сетом за престол. У Стародавньому Єгипті весняне рівнодення пов’язували зі сходом Сиріуса та циклічним оновленням Нілу, від чого залежала родючість земель.

• Марена, богині зими та смерті, цариця ночі (могутнє та грізне божество слов’ян)

У стародавніх слов’ян рівнодення святкувалося як Масляна чи Комоїдиця, коли люди проводжали зиму та вітали весну. Вогонь, сонце та круглий коровай символізували прихід нового родючого періоду.

Рівноденство було і залишається приводом для свят, обрядів та ритуалів. Люди різних епох та культур відзначали цей день такими традиціями:

Навруз (Персія, Середня Азія) – стародавнє свято, що означає прихід весни. Цього дня здійснюють обряди очищення, прикрашають будинки, накривають стіл із сімома священними стравами.

Вогнища весни (Скандинавія, Німеччина, слов’янські землі) – у ніч рівнодення розводили ритуальні вогні, стрибали через багаття для очищення, водили хороводи, зустрічаючи сонце.

Символи родючості (Європа) – зайці, яйця, квіти стали символами рівнодення, передбачаючи майбутнє свято Великодня.

У багатьох культурах перед весняним рівноденням проводять прибирання, ритуали обмивання, спалюють старі речі, щоб позбутися минулого і увійти до нового циклу з чистими думками. Люди очищали будинки та свій простір, спалювали старі речі, символізуючи прощання з минулим. Зустрічали світанок, спостерігали за сходом Сонця, відчуваючи зв’язок із космосом.

У цей період починалися роботи на полях, оскільки рівнодення вважалося часом, коли земля найбільше готова прийняти насіння. А також проводилися обряди на процвітання: приготування обрядової їжі, як-от фарбовані яйця або хліб, та проведення ритуалів на залучення достатку.

Читайте також: