Попри заяви про розблокування протоки, Тегеран фактично перетворив її на керований коридор. У заяві заступника МЗС Ірану Саїда Хатібзаде сказано, що будь-яке судно (включаючи американські) має зв’язатися з іранською владою для отримання дозволу.

Без цього безпека не гарантується — нібито через міни, встановлені під час конфлікту. На картах деяких іранських установ протока позначена, як «замінована».

Суднам пропонують два альтернативні коридори, один з яких (на північ від острова Ларак) уже отримав назву «смуга мита»: за прохід Іран вимагає гроші. Тегеран запровадин так званий «збір за безпечний супровід», який може сягати 2 млн доларів за один супертанкер (VLCC).

«Умовний прохід — це не прохід. Це контроль під іншою назвою», — прокоментував це глава нафтової компанії ADNOC Султан Аль-Джабер.

Станом на 9 квітня через протоку проходять лише 3-8 суден на добу, що становить менше 10% від довоєнного рівня (60 суден/добу). Більшість із них — іранські судна, танкери або суховантажі.

На тлі цього після короткострокового падіння на 13% у середу, нафта Brent знову почала зростати, наблизившись до 99-100 доларів за барель. Іранські обмеження роблять логістику непередбачуваною, також у Перській затоці досі залишаються заблокованими понад 800 цивільних суден, які чекають на безпечні гарантії виходу.