Вчені попередили, що нинішній Ель-Ніньйо майже напевно стане найпотужнішим за всю історію спостережень і може спричинити гуманітарну кризу. Водночас частина фахівців вважає, що робити остаточні висновки про наслідки поки зарано.

Відповідно до розробленої моделі, температура води в Тихому океані може піднятися на 3,6°C вище норми. Це приблизно на 0,8°C більше, ніж під час Ель-Ніньйо 2015–2016 років.

Професорка Редінгського університету Емілі Блек наголосила, що такі моделі є лише оцінками, а не гарантованими прогнозами. Проте ігнорувати їх не варто: у разі реалізації найгіршого сценарію світ може зіткнутися з екстремальними погодними явищами, особливо у країнах Глобального Півдня.

«Ель-Ніньйо може спричинити посухи в одних регіонах, повені — в інших, а також морські теплові хвилі, порушення мусонів і аномально високі глобальні температури. Зміна клімату посилює багато проявів спеки та може робити інтенсивні опади ще потужнішими», — пояснила Емілі Блек.

За прогнозами Всесвітньої метеорологічної організації, явище, про початок якого офіційно оголосили 11 червня, вже влітку може перейти до категорії «сильного». Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США оцінює ймовірність формування надзвичайно потужного Ель-Ніньйо до кінця року у понад 80%.

«Прогнози щодо Ель-Ніньйо завжди пов’язані з певною невизначеністю, однак узгодженість моделей і зафіксоване потепління у тропічних широтах свідчать, що до ситуації потрібно поставитися надзвичайно серйозно».

Попередній Ель-Ніньйо 2023–2024 років уже спричинив низку температурних рекордів. У 2024 році світ пережив найспекотніший рік за всю історію спостережень, уперше перевищивши межу потепління у 1,5°C, визначену Паризькою кліматичною угодою.

Новий епізод, за прогнозами, може виявитися ще потужнішим. У найближчі місяці температура води здатна перевищити норму більш ніж на 2°C, а до кінця року відхилення може сягнути 3,5°C.

Ель-Ніньйо — це природне кліматичне явище, під час якого теплі води накопичуються у східній частині екваторіального Тихого океану. Воно змінює розташування струменевих течій і впливає на атмосферні процеси, спричиняючи глобальні температурні аномалії, посухи, повені та порушення мусонних циклів.