Теракт у центрі Кракова: хронологія подій

7 листопада 2023 року о 15:00 за місцевим часом у центрі Кракова, на Головному ринку, стався масовий розстріл. Чоловік у військовій формі, касці та бронежилеті, в’їхав на легковому автомобілі Subaru і відкрив вогонь по перехожих, трамваю та кінних екскурсоводах. Перший поліцейський підрозділ прибув на місце о 15:03 і вступив у вогневий контакт. Нападник намагався втекти, проте його автомобіль зіткнувся з іншим транспортом, після чого поліцейські, які під’їхали ззаду, вийшли назовні і вели перестрілку. У результаті три особи — два поліцейські і сам нападник — отримали поранення; один поліцейський залишився у важкому стані, а нападник — у критичному, а в понеділок його смерть була підтверджена.

Постраждалі та їх національність

Під час атаки загинуло шість осіб — чотири жінки і два чоловіки у віці від 32 до 61 року. Додатково 16 людей отримали поранення, з яких 12 вважаються важко пораненими, включаючи двох поліцейських. Серед загиблих були іноземці: британка та австрійка. Поранення отримали представники Португалії, Німеччини, Росії та інші іноземці. Міністерство закордонних справ України повідомило, що серед постраждалих немає громадян України.

Портрет нападника

Згодом поліція встановила, що нападником був 24‑річний поляк Міхал Оксінський, житель Островця‑Свєнтокшиського воєводства, приблизно за 200 км від Кракова. Він не служив у збройних силах, працював токарем після закінчення автомобільного технікуму. Сусіди описували його як тиху, замкнуту людину, яка в дитинстві сильно реагувала на образи. Оксінський мав доступ до зброї: у сім’ї було 11 одиниць вогнепальної зброї, а в автомобілі він перевозив чотири рушниці та понад 500 набоїв. Під час атаки він використав цивільну версію автоматичної гвинтівки AR‑15. У його будинку виявили ще сім одиниць зброї. За словами голови МВС Польщі, нападник, ймовірно, захоплювався «ультраправими ідеологіями», проте це потребує додаткового розслідування.

Політична реакція в Польщі

Теракт викликав глибокий шок у польському суспільстві. Прем’єр Дональд Туск скликав кризовий штаб, а президент Кароль Навроцький оголосив 8‑9 листопада днями національної жалоби. У Кракові був організований Марш тиші, а двох поліцейських, які нейтралізували нападника, нагородили почесними званнями жителів міста та державними нагородами. Політичні сили швидко розпочали дискусії: опозиція звинуватила владу у недостатньому поліцейському забезпеченні, а праві консервативні партії підняли питання про можливе використання теракту для заборони Маршу незалежності. Уряд спростував усі такі припущення.

Фейки та дезінформація навколо трагедії

У перші години після події в інтернеті з’явилося безліч неправдивих повідомлень. Поширювалися чутки про іноземне походження нападника, його військову службу, а також про участь кількох осіб у нападі. Офіційна поліція швидко спростувала ці дані, підкресливши, що це був один поляк, який діяв самостійно. Проте дезінформаційна кампанія продовжувалась: російські та білоруські медіа поширювали версії про зв’язок нападника з Україною, про його участь у «Інтернаціональному легіоні» чи «Азові», а також про використання зброї, яку нібито можна отримати лише в організованих групах. Польські служби протидії дезінформації виділили сім основних фейкових наративів, серед яких:

• Теракт організував польський уряд за підтримки ЄС.
• Уряд планував скасувати Марш незалежності, використовуючи напад як привід.
• Нападник був військовослужбовцем.
• Теракт пов’язаний з протестами біля Конституційного трибуналу.
• Теракт був інсценований за участю статистів.
• Нападник був українцем або діяв за наказом України.
• Зброя нападника походила з американської приватної військової компанії.

Польські органи швидко реагували, спростовуючи чутки та запроваджуючи алгоритми протидії дезінформації, що дозволило обмежити поширення фейків.

Теракт у Кракові продемонстрував, як швидко після жахливої події може розгорнутися інформаційна війна, і підкреслив важливість оперативної реакції державних інституцій у боротьбі з дезінформацією.