Що говорили про Україну і чи наблизилася Польща до «ядерної» парасольки Франції

Польсько-французький саміт найвищого рівня, що відбувся 20 квітня у Гданську, відкрив новий етап зближення цих держав – від символічного партнерства до практичного стратегічного союзу. У цій новій конфігурації переплелися безпека Європи, підтримка України, ядерне стримування, оборонна промисловість та енергетичні амбіції. Власні кореспонденти Укрінформу у Польщі та Франції розбиралися, що саме хочуть отримати одне від одного Париж і Варшава та які сигнали вони надсилають Україні, Європі й Росії.

ПОЛЬСЬКІ ПРИГОТУВАННЯ

Візит президента Франції Еммануеля Макрона до Польщі ретельно готувався. Його з нетерпінням очікували, надаючи події найвищий пріоритет. Польські ЗМІ у прямому ефірі показували приліт французького урядового літака до Гданська і переміщення VIP-кортежу вулицями приморського міста. Це підкреслювало значну суспільну увагу до першого в історії польсько-французького міжурядового саміту. Раніше на таку підвищену увагу медіа заслуговували хіба що американські лідери.

Візит був наповнений символічними жестами і підкресленою теплотою. Торік Макрон приймав польського прем’єра Дональда Туска у Нансі – важливому для поляків французькому місті, де відчутною є культурно-просвітницька спадщина польського короля першої половини XVIII cтоліття Станіслава Лещинського, який останній період життя провів на сході Франції.

Поляки не могли не відповісти взаємністю, тому важливо було вдало обрати місце, де був би відчутний французький дух.

Фото: gov.pl

ЧОМУ ПОЛЯКИ ОБРАЛИ ГДАНСЬК

Гданськ дуже природньо підходив на цю роль. Тут розташоване французьке військове кладовище, де поховані приблизно півтори тисячі французьких солдатів різних епох – від Наполеонівських до Cвітових воєн XX cтоліття. Він був побудований у XX столітті на місці давнього французького кладовища Наполеонівської епохи спеціально до візиту в 1967 році до Польщі тогочасного президента Франції Шарля де Голля. Тоді на цьому кладовищі були перепоховані останки французьких солдатів, які загинули у різних війнах упродовж останніх трьох століть. Свого часу його відвідував також інший французький лідер Франсуа Міттеран. І саме з відвідання цього меморіалу Макрон розпочав свій одноденний візит до Польщі, де крім політичних розмов насиченою була також й культурна програма.

Його супроводжували міністри або заступники міністрів закордонних справ, оборони, енергетики та культури, що давало зрозуміти, яким буде напрям гданських переговорів.

Господарем зустрічі був Туск. Гданськ є рідним містом для цього польського політика. Якщо когось треба прийняти з теплотою і в дружній атмосфері, або захід має велике значення особисто для нинішнього польського прем’єра, то з високою долею ймовірності це завжди буде Гданськ. Можливо, також невипадково Міжнародна конференція з питань відновлення України відбудеться у червні цього року саме у Гданську.

Фото: X/Donald Tusk

На підтвердження цієї тези камери зафіксували, як Туск прогулюючись з Макроном серед натовпу людей центральними вулицями міста «Солідарності» і Лєха Валенси (з ним Макрон також провів зустріч), дуже тепло висловлюється про Гданськ – місто свого дитинства, яке його предки не залишили навіть у роки воєнного лихоліття.

ПОГЛЯД ІЗ ФРАНЦІЇ НА ВІЗИТ У ГДАНСЬК

Для Парижа візит до Гданська також мав особливе значення. За словами радника Макрона Алексіса Дютертра, він мав оформити перехід франко-польських відносин від просто «доброго партнерства» до «стратегічної близькості», що була закріплена минулорічним Нансійським договором. Особливо наголошували в Єлисейському на пункті, який містить зобов’язання про взаємну оборону. Тож саміт у Гданську мав конкретизувати заявлені рік тому наміри. Сам Гданськ тут називали символічно «колискою «Солідарності» і Валенси». А ще зауважували специфічне географічне розташування міста приблизно за 150 кілометрів від Калінінграда – форпосту Росії – між Польщею та країнами Балтії. Маючи схильність до красивих узагальнень, французька дипломатія також визначила день візиту 20 квітня «першим Днем франко-польської дружби». І, звісно, розглядала цю поїздку у загальній європейській перспективі – зближення Польщі та Франції має сприяти побудові «більш суверенної та єдиної Європи».

МАКРОН НЕ ЗУСТРІВСЯ З НАВРОЦЬКИМ

Характерно, що рідною столиця Поморського воєводства Польщі є не лише для Туска, але й чинного президента Польщі Кароля Навроцького. Проте глава польської держави виявився зайвим на цьому святі польсько-французької дружби, хоча по статусу він є першою особою в державі і прямим партнером для Макрона. Як згодом з’ясувалося, Навроцький не мав нічого проти зустрічі з президентом Франції, але, за твердженням Президентського палацу, його ніхто не запросив на цей саміт. В оточенні Навроцького звинуватили в цьому безпосередньо Туска. Натомість в уряді Польщі на закид відразу відповіли, що таким було рішенням Парижа. Утім, за буквою Нансійського договору 2025 року, двосторонній саміт очолюють саме президент Франції і прем’єр-міністр Польщі, який, згідно з польською конституцією, має більше повноважень за президента країни. Але це був чи не єдиний публічний скандал цього дня, що мав відношення до польсько-французького саміту у Гданську.

КУЛЬТУРНИЙ АКЦЕНТ

Насичений політичною програмою день завершувався не менш насиченою культурною повісткою – відвіданням Європейського центру Солідарності і врученням нагороди імені Броніслава Геремека за внесок у зміцнення польсько-французьких відносин. Першим лауреатом цієї нагороди став відомий польський актор й режисер, директор Польського театру у Варшаві Анджей Северин, який майже 30 років прожив у Франції й досяг визнання у французькому кінематографі. До речі, саме Северин сьогодні є одним з лідерів польської підтримки України в акторсько-театральному та культурному середовищі Польщі.

У Франції особливо наголошували на продовженні культурної співпраці, вершиною якої тут вважають проведення так званих Сезонів – окремої програми, під егідою якої відбувається величезна кількість культурних обмінів, виставок та фестивалів. Тож наступного року у Франції буде польський сезон, а в Польщі – французький. Нагадаємо, цього року Франція приймала Сезон України. Французи також поставили цей день під патронат Марії Склодовської-Кюрі. Полька Марія Склодовська народилась у Варшаві, переїхала до Франції, зробила там наукову кар’єру і стала частиною французької еліти. У 1995 році її перепоховали в Пантеоні – це одна з найвищих державних почестей у Франції. Вона стала першою жінкою, введеною до Пантеону. Ця постать – своєрідний об’єднавчий місток між двома націями.

Фото: gov.pl

ОБРИСИ ЯДЕРНОЇ ПАРАСОЛЬКИ ЗАЛИШИЛИСЯ НЕОКРЕСЛЕНИМИ

Перед самітом польські журналісти й експертне середовище прогнозувало, що переговори зосереджуватимуться на кількох важливих темах, зокрема безпековій та оборонній співпраці, економічному співробітництві, передовсім в енергетичній сфері, подальшій підтримці України. У Польщі значна увага фокусувалася на питанні «ядерної парасольки», яку Франція може розгорнути над Польщею. Після саміту щодо цього прогнозовано не прозвучало жодних гучних декларацій. Туск у кількох обережних фразах зазначив, що Польща належить до ексклюзивного кола країн, з якими Франція веде переговори про «спроможності ядерного стримування», але розмови тривають і це питання залишатиметься за лаштунками.

Відповіді Макрона додали конкретики хіба що в термінах. «Наші команди зустрінуться у найближчі тижні. До літа буде проведено роботу, яка дозволить просунутися у конкретних результатах і в реалізації партнерства у сфері розширеного стримування», – зазначив він, додавши, що «нам доведеться разом ухвалити рішення у найближчі місяці». Макрон зробив відсилку до своєї «ядерної» промови на Іль Лонг 2 березня.

У ній він запропонував восьми європейським країнам, зокрема і Польщі, різні опції такого розширення, зокрема спільні навчання та розміщення французьких літаків, оснащених ядерною зброєю, на об’єктах союзників. Водночас Париж пов’язує ядерний вимір із розвитком інших спроможностей. «Якщо ми хочемо рухатися вперед разом у ядерній сфері, логічно рухатися разом і в протиповітряній обороні, у далекобійних системах, у системах раннього попередження, а також розглянути все, що ми можемо робити разом у космічній сфері, яка є критично важливою», – відзначив Макрон.

ФРАНЦУЗЬКІ АМБІЦІЇ НА ПОЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ АТОМ

У Польщі також очікували, що Франція активно просуватиме політику власних можливостей у сфері мирного атома, зокрема у контексті планів будівництва у Польщі АЕС. Відомо, що першу атомну електростанцію у Польщі збудують американці, а другу буде обрано серед пропозицій з інших країн.

Французи налаштовані поборотись за другу станцію, бо вважають себе експертами цього ринку. У країні 18 атомних електростанцій, і саме «мирний атом» є основою енергетичної системи. Головний державний оператор – компанія EDF – проєктує, будує і експлуатує реактори по всьому світу.

«Ми маємо легітимні підстави і пропонуємо повне й інтегроване рішення, щоб відповісти на цей тендер. Наші аргументи вагомі – ефект масштабу, ефект потужності, ефект європейського ядерного альянсу, ефект сертифікації реактора органом ядерної безпеки. Ми здатні створити по-справжньому європейський ланцюг постачання», – заявили радники Макрона.

Утім, Варшава не поспішає відкривати карти. Туск у цьому контексті лише пообіцяв, що Польща дуже уважно вивчатиме майбутню французьку пропозицію.

Фото: X/Emmanuel Macron

ОБОРОННА СПІВПРАЦЯ

У Польщі зауважували, що Франція, найпевніше, очікує для себе позитивних зрушень і у контексті великих оборонних контрактів у Варшаві, зважаючи на серію як давніх (відмова Польщі від контракту на гелікоптери Сaracal у 2016 році), так і зовсім свіжих (минулорічний вибір Польщі на користь купівлі підводних човнів у Швеції) поразок на польському напрямі у сфері ОПК.

Сприятливим моментом для цього є отримання Варшавою від європейських інституцій позики у розмірі понад 40 млрд євро на реалізацію проєктів в оборонній сфері за програмою SAFE.

Самій Франції Рада ЄС вже схвалила близько 15 млрд євро позики у межах SAFE. Водночас французи, які послідовно відстоюють посилення оборонної незалежності Європи, надзвичайно зацікавлені в тому, щоб Польща витрачала свої гроші від SAFE на купівлю саме французької зброї. Однак про це не ніколи не йдеться прямо, мовляв, “ми продамо вам ось цю ракету чи ось цю систему ППО”. Представники ОПК Франції говорять про спільні програми, європейську промислову базу і сумісність із національними програмами.

Підписаний у Гданську План двосторонньої співпраці між міністерствами оборони Польщі та Франції на 2026–2028 роки передбачає, зокрема, спільні військові навчання і розміщення французьких багатоцільових винищувачів «Rafale» у Польщі в межах місії «Східний вартовий» (Eastern Sentry) після інцидентів із російськими дронами. Крім того, сторони спільно розвиватимуть супутникові спроможності для операцій у космосі у межах підписаної угоди між польською компанією RADMOR, а також французькими Airbus Defence and Space та Thales Alenia Space. Йдеться про спільне виробництво геостаціонарного супутника для військових потреб.

УКРАЇНА У ФОКСІ УВАГИ

Союз Парижа та Варшави – це політичний і стратегічний внесок у майбутнє континенту. У спільній декларації за підсумками саміту в Гданську Франція і Польща зафіксували новий етап зближення як частину глобального проєкту – побудови суверенної, демократичнішої та більш згуртованої Європи.

У ній Росію названо «головною й довготривалою загрозою для ЄС і НАТО через її мілітаризацію, гібридні дії та війну проти України». Саме тому необхідно й надалі «посилювати стримування й оборону, зберігати тиск на Москву через чинні та нові санкції, зокрема проти енергетичних доходів, банківської системи і тіньового флоту». Водночас обидві країни наголошують, що підтримка України має тривати стільки, скільки буде потрібно, а єдиним прийнятним виходом із війни вони вважають справедливий і тривалий мир на основі міжнародного права. Обидві країни підтвердили підтримку суверенітету й територіальної цілісності України та її європейського і євроатлантичного вибору.

УКРАЇНСЬКЕ «ДЯКУЮ» НА ЗУСТРІЧІ З МЕДІА

Зустріч Туска і Макрона з медіа несподівано розпочалася з українського акценту. Польський прем’єр найбільш зворушливим моментом для них з французьким лідером назвав слово «дякую» з уст молодої українки, яка таким чином висловила вдячність Польщі і Франції за підтримку України у війні з російським агресором.

Глава польського уряду наголосив у Гданську, що потрібно зберегти подальшу єдність в Європі, зокрема і в питанні подальшої допомоги Україні, незважаючи на несприятливий клімат через війну на Близькому Сході, безпосереднім бенефіціаром якої він назвав Росію. Туск висловив сподівання, що Франція незабаром долучиться до захисту хабу «Ясьонка» на польсько-українському прикордонні, через який допомога поступає Україні, наголосивши при цьому, що Польща хоче й надалі залишатися важливим логістичним вузлом, звідки військова й гуманітарна допомога передаватиметься Україні.

Макрон у Гданську не оминув нагоди нагадати і про свій головний дипломатичний успіх в контексті війни в України – Коаліцію охочих та її гарантії безпеки.

«Ми ніколи за десятиліття не робили цього, об’єднуючи наші європейські держави, вільні, незалежні, такі, що поважають одна одну, члени Європейського Союзу і не лише! Адже наші британські друзі, як і норвезькі, є частиною цієї коаліції. І наші канадські друзі також, як і наші партнери з Тихоокеанського регіону. Сьогодні є воля демократичних держав, які вірять у верховенство права, у міжнародне право, хочуть працювати разом і бути солідарними», – звернувся він до залу і до свого польського колеги, вочевидь, не випадково знову повторивши кодове для поляків слово «Солідарність».

Юрій Банахевич (Польща), Лідія Таран (Франція)